Thursday , 18 July 2019

Home » Ukrvancouver » Листи читачів: “Зневіра українця”

Листи читачів: “Зневіра українця”

Print Friendly, PDF & Email

Продовжуємо публікувати листи та відгуки наших читачів і, як завжди, запрошуємо усіх небайдужих до дискусії в коментарях. Стиль написання автора залишено без змін. 

 • • •

Андрій (Україна)

Знаєте, коли такі як я голосували за Ющенка, то дивились в тому числі й на тих хто його підтримував – а це і наші Рух, КУН, всі патріотичні сили країни, українські діаспори. За два місяці після “перемоги” прийшло розчарування, а далі апатія та зневіра. Дивно що для української діаспори Ющенко і досі ліберал та реформатор. Підкажіть будь ласка як можна назвати людину, яка не виконує обіцянок?

Лідер націоналістів Івченко перше що зробив на своїй посаді – придбав (для роботи) дороге авто за державний кошт .А потім взявши перекладача поїхав у Москву підписувати газові угоди. Повикаблучувався та й приїхав ні з чим. Я за Україну, але на держаній посаді треба перш за все голову мати.

Економіку “підняли”. Тепер ми ще й маємо бажання російськомовного населення (і це через 20 років незалежності) ввести другу державну мову. Українські школи потихеньку закривають, а у вузах викладають російською. Скажіть, будь ласка, в якій ще країні світу вищу освіту не отримують державною мовою?

Якщо наприклад у ВНЗ приходить 20% україномовних і 80% російськомовних студентів і їм цілком “демократично” викладають російською то на виході ми отримаємо 100%  російськомовних спеціалістів! Це притому,що російська вже 300 років насаджалась “демократично”.

При Ющенку  лишень узаконилась напівлегальна приватизація крани і прийшов хаос. Присутній острах перед владою. Я східняк і попереду нічого доброго не бачу. Дайте нам президента чи що…

Листи читачів: “Зневіра українця” Reviewed by on . Продовжуємо публікувати листи та відгуки наших читачів і, як завжди, запрошуємо усіх небайдужих до дискусії в коментарях. Стиль написання автора залишено без зм Продовжуємо публікувати листи та відгуки наших читачів і, як завжди, запрошуємо усіх небайдужих до дискусії в коментарях. Стиль написання автора залишено без зм Rating: 0

Давнa рабська звичка – сподіватися на доброго Царя.
Вибрали Ющенка як нормального зрівноваженого демократичного президента, і то за умов змін до конституції які зробили з президента “анґлійську королеву” – і дивуємося чому він не перетворився на полумяного ґенералісімуса і що не подав нам готово-спечену революцію на полумиску! Президенти не творять революцій. А революцію таки треба.
http://www.ukrainianvancouver.com/archives/1950 і
http://www.ukrainianvancouver.com/archives/1504 і
http://www.ukrainianvancouver.com/archives/5578
Сьогоднішна УкраИна це продовження Українського РСР а не є спадкоємцею УНР.
Треба революцію.
Треба повалити держапарат, (який був створений Сталіном і не на благо українців) Треба повиганяти кадри цих структур (яким завдячуємо Щербицькому). Треба поставити кордони там де в котрих ми зможемо з-українізувати населення – а москаликам кому Московщина рідніша треба дати волю бути в еРеФії.
Громадянство такої Перезаснуваної України надається тим які знають і поважають мову. А так забезпечивши нових громадян, дається їм найширшу свободу (як і відповідальності за самих себе).
Це революція.
А Ющенко зробив то що було найважніше. Він відновив історичну пам’ять і домігся визнання Голодомору ґеноцидом. А вже коли Голодомор є ґеноцидом, то напрошуюється питання – хто кому, як і відповідь – москалі українцям. Це усе бомба сповільненої дії яка колись цю усю невтішну УкраИну підірве.
І вже сьогодні бачу – Ви мислите цілком іншими катеґоріями аніж клопоталися у 2001-му. Ковбасники може ще й далі розчаровані але націоналісти сьогодні багато краще зрозуміли то що від них вимагає майбутьнє української нації.
І населення вже втратило страх перед урядом

Ситуацію в Україні можна порівняти з будівельним майданчиком: перед нами купа сміття на хорошій ділянці. Маєм абсолютну більшість хороших робітників, але є серед них і саботажшики і злодії. Маєм хороших сусідів і маєм трохи дивних також. Роботи попереду – море, але цього ми ніколи не боялись, тож засучуєм рукава. Тільки керівництво треба змінити, бо не буде тями поки нами керуватимуть чужинці, це стосується будь-якого народу, в будь-якій країні.
Не забуваймо що ми, а ніхто інший є власниками в нашій хаті, на нашій землі.
Розмовляймо нашою мовою, навіть як-би ми її не мали то варто було б вигадати, бо розмовляти на мові сусідньої держави з відмінним від нас менталітетом – не має ніякого сенсу. Але ж маєм, і ще яку чудову, всьому світу подобається.
Замість зневіри – за молот!

Ющенко був чудовий приклад, що ніхто за нас самих нічого не зробить. Навіть “канадський президент”. Думаю прийшов час, коли кожен повинен вести свою маленьку “війну” – на вулиці, на роботі, в інтернеті, часом навіть у своїй власній сім”ї. Наприклад стосовно мови – спочатку вивчив сам (хоч і не був російськомовний, але мова була дуже засмічена), потім роблю все можливе, щоб моє оточення спілкувалось українською. І успіхи є, і вони надихають.
Були часи і поважче, прорвемось)

tsf357-80-longwildcatsouvenirs.com
scroll to top
UA-104440912-1