Friday , 16 November 2018

Home » Local News » Розмова із Оленою Сенатор, українською студенткою, яка ледве вижила після ДТП у Ванкувері

Розмова із Оленою Сенатор, українською студенткою, яка ледве вижила після ДТП у Ванкувері

Print Friendly, PDF & Email

Чорноморець (Ванкувер)

Українська студентка Олена Сенатор, яка вижила в майже фатальному наїзді у Північному Ванкувері кілька місяців тому, потрохи видужує, але все ще потребує нашої допомоги.

Наші читачі, я думаю, пам’ятають про нещасливий випадок що трапився з Оленою наприкінці  минулого року. “Український Ванкувер” писав про це 17 грудня (переглянути статтю). Ось уже більше трьох місяців, як наша студентка прикута до ліжку, в чужій країні, без рідних людей поруч неї.

Я мав нагоду  зустрітися і поспілкуватись  з  цією талановитою дівчиною в її тимчасовому помешканні у пані Світлани Комінко. Так, талановитою – Олена пише чудові поезіі і робить атристичні фото. Вона мені подарувала свою збірку і де-що з цієї збірки ми пропонуєм вашій увазі після інтерв’ю.

Олена Сенатор

УВ: Доброго вечора, Олено, як ви себе почуваєте? Я бачу що ви ще й досі в ліжку і рани ще не зовсім загоїлись.

ОС: Дякую, тепер набагато краще, бачили би ви мене в грудні. Одна з моїх подруг, що прийшли відвідати мене в лікарню, побачивши мене тоді втратила свідомість.

УВ: Чи ви можете говорити про аварію, чи краще цієї теми не торкатись?

ОС: Я можу про це говорити.  Все чудово пам”ятаю.  Не зважаючи на те, що удар був неймовірної сили, я не втратила свідомості ні тоді як летіла 30 метрів, ні тоді як лежала на узбіччі і думала що це вже кінець, ні пізніше в лікарні.

 Авто неслося на неймовірній швидкості, більше 100 км на годину.  Водій не зупинився щоб мені допомогти.  Швидку допомогу викликали перехожі, які на щастя  мене побачили.  Все трапилось на, за звичай, дуже тихій вулиці , за квартал від місця де я тоді мешкала у Північному Ванкувері.

УВ: Олено, ви можете ходити?

ОС: Поки що ні. Мій сімейний лікар в Одесі, побачивши рентгенівський знімок моєї ноги, сказав що в Україні би її не врятували.

УВ: Так ви з Одеси?  Я теж багато років жив в Одесі.  Де сами ви мешкали?

ОС: На селищі Котовського.  Самий злочинний район Одеси.  Там я жила з батьками.

УВ: Не вір після цього у прикмети: назвали район ім’ям бандюги і ось тобі маєш.  Олено, а  як батьки перенесли звістку про нещасливий випадок з вами?

ОС:  Для них це був величезний стрес.  Мені їх дуже шкода.  Особливо здав тато, я це бачу коли розмовляю з ним по скайпу.  Мама теж, вона вже на пенсії, а тато ще працює.

УВ: А ким працює ваш батько?

ОС: Він суддя Одеського Обласного Апеляційного суду. Повірте, в Україні це дуже нервова і навіть небезпечна робота.  Я сама закінчила Одеську Юридичну Академію, але довго не змогла працювати в українській процесуальній системі, не змогла витримати тиску і пішла.  А він тягне, комусь же треба.

УВ: Про українське правосуддя ми начувані, чого вартий тільки процес над Юріем Луценко та Юлією Тимошенко.  Так, вашому батькові не позаздриш.  Олено, розкажіть, будь-ласка як ви потрапили до Ванкуверу і як довго ви вже тут?

ОС: У Ванкувері я з жовтня минулого року по програмі “Work and Study”  яка дозволяє молодим людям з України мати змогу приїхати до Канади, підтягнути англійську мову або студіювати якусь іншу дисципліну в одному з акредитованих коледжів.  Віза відкривається на 6 місяців з можливістю продовження ще на такий самий термін в разі продовження навчання.  Ми також маєм дозвіл на працевлаштування, правда  з де-якими обмеженнями.

УВ: Це комерційна програма, чи державна?

ОС: Чисто комерційний проект, як для канадських коледжів так і для українських посередників, це просто бізнес.

УВ: Скільки коштує таке “відрядження” для українського студента?

ОС: Треба розраховувати що-найменше на  $15000.

УВ: Що саме вивчали ви?

ОС: Два місяці я вивчала англійську мову, а потім працювала продавцем у взуттєвому магазині, але, на жаль, зовсім недовго.

УВ: Моя дочка вже півроку не може знайти роботи, а ви так швидко влаштувались..

ОС: Знайшла на третій день. Все залежить від мотивації: їсти захочеш – знайдеш.

УВ: З чого ви живете зараз, зрозуміло, що працювати ви ще довго не зможете.

ОС: Трохи своїх грошей лишилось, щось дали люди, церква, за що я всім дуже вдячна. В мене на рахунку ще приблизно $1500. Але кошти швидко тануть: треба платити за дах над головою, за їжу, тому я була би безмежно вдячна за любу допомогу, навіть дуже маленька сума – це вже підтримка і матеріальна і, головне- моральна.

УВ: Сподіваюсь люди прочитають наше інтерв’ю і відгукнуться. Особливо наші одесити, вони своїх в біді не покинуть.  А що з рахунками за медичне обслуговування?

ОС: У мене була медична страховка на $50,000, операція коштувала $48,000. Тому, я всім візітерам  з України раджу обов’язково мати медичну страховку.  По моїй справі з ICBC (страхова компанія на випадок автомобільних  аварій в Британській Колумбії) працює адвокат і тому ICBC вже почала оплачувати візити медичної сестри, але їх(ICBC) зовсім не цікавлять мої щоденні потреби.

УВ: Олено, як вас знайти людям що зацівлені вам допомогти.  На яку адресу можна висилати чек?

ОС: Моє ім’я Olena Senator, мешкаю на: 5095, Pandora Street, Burnaby, BC, V5B 1L5.
Телефон: 778-238-0901, електронна адреса: [email protected]

УВ: Дякую за ваш час. Бажаю вам швидше і повністю видужати, сподіваюсь ще і не один раз з вами побачитись.

ОС: Дякую вам, завжди буду рада.

Де ховаєш те, чого

Знайти не можу?

Прийде новий час –

Я переможу.

Попіл танцює в повітрі,

Пелюстками вкриває лице.

Навіть час все це не зітре,

Надто високу ціну плачу я за все.

Може я не знаю болю

Сильного без міри.

Якщо вирішив – то йди вже.

Не злякав світ сірий-сірий.

Не вагаюсь більше!

                                                ***

                                Так буває часом,

                                Так буває з кожним,

                                Трапляється і гірше

                                Та бачиш – я не можу…

                                Не можу бути більше,

                                Не можу зупинитись,

                                На карту все поклала,

                                Не можу більше битись,

                                Як полум’я палала

                                Сльозами хочу литись…

                                                ***

Мы стучимся в закрытые двери,

Мы кричим, но нам не верят.

Добиваемся истины тщетно,

Но невидимы мы, не заметны.

Мы теряем и мы находим,

Мы уходим и мы приходим,

Солнце встаёт и вновь садится.

Не судьба нам сейчас покориться.

Но только от нас всё зависит теперь-

Ждать на пороге или выломать дверь.

Олена Сенатор

Розмова із Оленою Сенатор, українською студенткою, яка ледве вижила після ДТП у Ванкувері Reviewed by on . Чорноморець (Ванкувер) Українська студентка Олена Сенатор, яка вижила в майже фатальному наїзді у Північному Ванкувері кілька місяців тому, потрохи видужує, але Чорноморець (Ванкувер) Українська студентка Олена Сенатор, яка вижила в майже фатальному наїзді у Північному Ванкувері кілька місяців тому, потрохи видужує, але Rating:
tsf357-80-longwildcatsouvenirs.com
scroll to top
UA-104440912-1