Wednesday , 16 October 2019

Home » Recreation » Український тризуб в небі над Ванкувером

Український тризуб в небі над Ванкувером

Ukrainian Trident in Vancouver Sky

Print Friendly, PDF & Email

Віталій Кубацький (Ванкувер)

Нещодавно я мав нагоду побувати на місцевій «дроп-зоні» – термін який мало що скаже для «непосвячених», але люди, що стикались уже з парашутним спортом знають, що це місце де здійснюються стрибки, вільне падіння, та польоти у небі.

Саме так, сьогодні поведемо мову про скайдайвінг – спорт не для слабких духом, але доступний кожному при бажанні. За вікном уже майже літо, а отже сезон для польотів у небі відкритий, якщо ви бажаєте, щоб цей рік для вас запам’ятався чимось особливим та отримати здоровий досвід, який перенесе вас на «інший рівень» сприйняття свого життя та оточуючого світу, то очищення небом – якраз те що треба.

Та повернемось до нашої дроп-зони, вона знаходиться на території аеропорту, що у Піт-Медовс (Pitt Meadows). Прибувши туди на запрошення товариша, спочатку відчував себе незвично – припарковані літачки, шум моторів, спортсмени та любителі лаштують парашути, студенти займаються на макетах літаків – тренажерах, а багато хто просто насолоджується сонцем присівши на лавочці, та спостерігаючи за стрибками. Загалом дуже позитивна, привітна атмосфера, новачків радо приймають до свого кола, більш досвідчені спортсмени завжди готові поділитись знаннями, дати пораду.

Попри загальну релаксуючу атмосферу, помітно що спортсмени дуже серйозно і ретельно ставляться до всього, що пов’язано із підготовкою свого оснащення для стрибка – укладка парашута здійснюється без поспіху, оглядається кожна ниточка, вузлик і тд. – в цьому спорті немає місця для помилок.

Традиційно шукаю серед багатокультурного товариства «своїх», що не склало великої проблеми – одразу привернув увагу спортсмен у чорному костюмі-крилі (wing-suit) типу «вампір» із великим срібним тризубом. Підходжу, знайомимось, виявляється хлопець є родом зі Львова, зараз мешкає у Ванкувері. Нижче подаю кілька фрагментів нашої розмови:

Ванкуверські парашутисти

– Як довго уже літають українські козаки над Ванкувером?

– Займаюсь спортом багато років, зараз люблю літати у костюмі-крилі, який ще називають “вампіром», а тризуб завжди додає енергії, наша символіка – це наша сила! Причому козаки літають не лише над Ванкувером, а й по всій Канаді – в Манітобі, Альберті, Онтаріо є дуже багато парашутистів українського походження, в тому числі і дівчат.

– А що дає цей костюм? Довше падати? 

– Ну чому ж падати – літати! Навіть без костюма, лиш витримуючи певну позицію тіла, ви можете пролетіти велику відстань в горизонтальному напрямі, а ваші руки, долоні, ноги виконуватимуть  функції управління польотом – можна повертати, зробити коло та інші маневри. Звичайно у костюмі політ триватиме набагато довше, проте щоб керувати ним потрібен досвід та спеціальні навички, в тому числі попередньо треба здійснити мінімум 250 стрибків з парашутом.

– Це мабуть потрібні роки тренувань, чи доступний такий спорт для простого обивателя, не спортсмена-екстремала?

– Тренуватись звичайно потрібно багато, але якщо ви раз побуваєте у небі, і зрозумієте, що це є ваше, то це не так уже й складно. З нами літають і зовсім підлітки, і навіть старенькі бабусі. Цей спорт є більше «ментальний», де ви тренуєте не стільки тіло, скільки свій мозок – як задумаєте, так і полетите.

Чим ви займаєтесь поза дроп-зоною не має суттєвого значення. Зустрічав багато людей, які в повсякденному житті працюють на самих звичайних роботах, мають сім’ї, дітей, але на вихідних приходять сюди політати. І це набагато кращий спосіб зняти стрес, аніж просидіти вікенд біля телевізора.

– Тобто парашутний спорт допомагає знімати стрес? Пересічного жителя сама думка вистрибнути із літака на висоті 4 кілометри над землею мабуть уже вганяє у цей самий стрес…

– Звичайно фактор страху присутній завжди, навіть у досвідчених спортсменів, але ним можна навчитись управляти, контролювати його. Керування емоціями, як і керування парашутом, є важливою складовою цього спорту. Тому, хто пройшов очищення небом, уже буде нічого боятись у повсякденному житті!

Важливо зрозуміти, що ніхто нікого не викидає із літака без підготовки. В основному страх є від незнання. Для цього є підготовчий курс, інструктори. А з кожним новим стрибком страх зменшуватиметься, аж поки не стане вам повністю підконтрольним – тоді ви себе відчуєте немов би народились вдруге.

– Ну що ж, ви мене переконали, піду спробую..

…Подивившись на захоплені обличчя новачків після стрибка, вирішив і я спробувати того щастя. Цікавлюсь процедурою підготовки. У офісі товариства «Pacific skydivers» мені пояснили, що для початківців існує декілька опцій. Найкраще перший стрибок робити у тандемі, коли ви будете буквально пристебнуті до свого інструктора і не здійснюєте жодних маніпуляцій із парашутом, за вас усе зроблять. Так можна насолодитись вільним падінням і зрозуміти чи хочете ви стрибати ще.

Якщо новачок захоче здійснювати стрибки самостійно, йому потрібно пройти короткий навчальний курс (5 годин), де викладач пояснює теорію стрибка, польоту, управління парашутом, що і коли робити у екстремальних ситуаціях, практикується послідовність виходу з літака на спеціальному макеті. Завершується курс першим стрибком – причому завданням студента є лиш правильно «вийти» з літака, парашутне «кільце» йому смикати не потрібно, за нього це зробить інструктор ще у літаку. Крім того усі студенти мають спеціальний автоматичний пристрій, який у випадку не розкриття основного парашуту, активується на певній висоті і «викидає» запасний парашут.

Кожен стрибок записується на відео, а потім студент разом з інструктором аналізує свої досягнення і помилки, і практикується далі. На певному етапі, побачивши, що ви достатньо вправно володієте технікою стрибка, вам уже дозволять відкривати свій парашут самостійно, без допомоги інструктора – після виходу з літака вам треба буде у польоті викинути т.зв. «медузу» – маленький парашутик, який, розкриваючись, витягує за собою основний парашут.

А після деякої кількості стрибків та тренувальних курсів ви зможете отримати ліцензію парашутиста, з якою ви зможете самостійно стрибати не тільки у Ванкувері, але й на інших дроп-зонах світу.

Погодивши технічні деталі, здійснив я свій перший тандем.. Що сказати, коли відкрились двері літака на висоті 4 кілометрів і крізь свист вітру і шум мотора пролунала команда вийти , то закралась думка, чи це справді така вже хороша ідея.. Але назвався грибом, то лізь у борщ! ..Моїм інструктором виявилась симпатична дівчина, то якої я був пристебнутий, тож віддавши своє життя у її руки і глибоко вдихнувши полетів я униз, крізь хмари..

Вільне падіння

Пролетіли ми близько 3 кілометрів, десь за 60 секунд.. але відчуття «падіння у прірву» (принаймні як я собі його уявляв) я не відчув, це було відчуття більше польоту, адже при такій швидкості повітря і вітри щосили опираються вашому падінню, «виштовхуючи» тіло назад, угору.. То були незабутні відчуття вільного падіння, які важко передати словами, сюрреалізм якщо хочете, «інший рівень», коли відчуваєш себе завислим між небом і землею у буквальному розумінні..  Важко описати, краще спробувати.

Далі нас шарпнув догори парашут, що відкрився і політ перейшов у плавну, повільну фазу, коли уже ми спокійно погойдувались під крилом ще десь хвилин 5-6, аж поки долетіли до землі-матінки. На цій стадії польоту можна уже прийти до тями, й фото робити, керувати парашутом і тд.

А на землі відчуваєш, що пройшло певне «пере форматування» мозку, перемога над самим собою і своїми страхами! Відчуття це звичайно дуже приємне, як кажуть «серце груди розпирає».

Кореспондент УВ приземлився успішно!

..Для тих хто хоче спробувати очищення небом, подаємо нижче контакти дроп-зони. Якщо буде бажання зв’язатись із українськими парашутистами у Ванкувері – пишіть до редакції УВ.

Приємного вам польоту!

Pacific Skydivers Ltd.
#730-11731 Baynes Rd.
Pitt Meadows, BC
Canada V3Y 2B3

Web: www.pacificskydivers.com

Phone: 604.465.7311

Email: [email protected]

У статті використані фото із   www.pacificskydivers.com,  www.extremeskyflying.com ,  www.holstphotographic.com – автор висловлює всім подяку за допомогу у підготовці матеріалу.

Український тризуб в небі над Ванкувером Reviewed by on . Віталій Кубацький (Ванкувер) Нещодавно я мав нагоду побувати на місцевій «дроп-зоні» - термін який мало що скаже для «непосвячених», але люди, що стикались уже Віталій Кубацький (Ванкувер) Нещодавно я мав нагоду побувати на місцевій «дроп-зоні» - термін який мало що скаже для «непосвячених», але люди, що стикались уже Rating: 0

Супер… Віталій, я тобі заздрю по-хорошому…

хороша стаття, а для тих, хто ще не навчився керувати своїм страхом на висоті,-дуже корисний посібник перед майбутніми “очищеннями”. Мені, на жаль, в один момент не вистачило часу, а може й впевненості стрибнути з парашутом.

tsf357-80-longwildcatsouvenirs.com
scroll to top
UA-104440912-1