Thursday , 16 September 2021

Home » Ukrvancouver » У Балті шукають скарб Максима Залізняка

У Балті шукають скарб Максима Залізняка

Print Friendly, PDF & Email

Сергій Горицвіт (Одеса)

У нашу меркантильну добу слово «скарб» у багатьох асоціюється не з духовними чи культурними цінностями, не з моральними заповітами, які залишили нащадкам Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та інші гетьмани, борці за народну волю Олекса Довбуш чи  Максим Залізняк, а з купами золота. Окремі спритники, про яких ще Тарас Шевченко сказав «славних прадідів великих правнуки погані», знову й знов переривають землю, силкуючись знайти заховані колись коштовності. Ота золота лихоманка привела у ці дні до древнього міста Балти на Одещині чимало шукачів багатющого золотого скарбу, який нібито саме тут закопав Максим Залізняк.

Портрет Максима Залізняка XVIII століття

Оспіваний Кобзарем у поемі «Гайдамаки» ватажок селянсько-козацького повстання 1768 року проти гніту шляхетської Польщі, відомого під назвою Колiївщина, був за словами поета, відважним орлом, батьком своїм знедоленим землякам. У своєму всенародному визвольному пориві, у відплаті панам за заподіяні кривди гайдамаки були  нещадні: «Де пройдуть – земля горить, кров’ю підпливає».

Їхньою вирішальною перемогою було захоплення Умані, де до повстанців приєднався полк козаків Івана Гонти. Тут, як свідчать перекази, вони заволоділи незліченним багатством магната Станіслава Потоцького та інших вельмож. Але Росія та Польща, налякані розмахом збройного народного виступу, невдовзі розпочали спільні каральні акції проти гайдамаків. Після придушення повстання його учасників було жорстоко покарано, Івана Гонту стратили, а Максима Залізняка заслано на досмертну каторгу в Сибір до Нерчинська.

А яка доля гайдамацького скарбу, досі достеменно невідомо. Шукачі скарбів, посилаючись на дослідження істориків та краєзнавців, вважають, що найвірогідніше «золото Залізняка» зберігається в землі Балти. У роки Коліївщини тут по обидва боки річки Кодими розташовувалися польське містечко Юзефград та турецька Балта, які повстанці захопили після перемоги над Уманню. Але зусібіч на них уже тиснули російські і польські війська. Відчуваючи смертельну небезпеку, Максим Залізняк вирішив, що кращого місця для схованки скарбу, ніж Юзефград-Балта, йому не знайти.

Посилаючись на нові архівні джерела, балтські краєзнавці Рональд Нарусевич і Олександр Таскін стверджують, що він зашив гроші й коштовності у волову шкуру і зарив у лісі біля єврейського цвинтаря. Саме за ним знаходиться глибокий байрак, який місцеві жителі  іменують «Червоним яром». «За найскромнішими оцінками, сучасна вартість скарбу перевищує 250 млн. грн., або 30 млн. доларів США», — зазначають краєзнавці.

Вочевидь, щось подібне дехто знав і раніше. Адже не дарма у 1847-у році в Балті побувало чимало шукачів скарбів. З дозволу міської  управи вони все літо старанно вели розкопи саме у «Червоному яру», але так нічого путнього там і не знайшли. Старожили  вважають, що гайдамацький скарб не лише надійно схований, але ще й заворожений, тож відшукати його неможливо. Принаймні, у радянську добу ніхто таких спроб не робив.

І ось тепер майже одночасно кілька українських і зарубіжних клубів шукачів скарбів заявили про свій намір узяти участь у пошуках гайдамацького золота, яке орієнтовно зберігається у Балті. Схоже на те, що деякі з них діятимуть нелегально, не маючи відкритого листа на проведення розкопок. Але і такі «чорні археологи» запевнюють, що коли фортуна їм усміхнеться, то всі знайдені цінності передадуть у фонд держави. Адже і двадцять відсотків від знайденого скарбу, які належать пошуковцю за законом,  – дуже щедра винагорода.

Вид на Балту зі старого єврейського цвинтаря

На мій погляд, із часом шукачі скарбів зацікавляться і балтськими катакомбами, які колись були під усім містом і навіть під річкою Кодима. Адже, як засвідчила експедиція Південноукраїнського регіонального центру Української спелеологічної асоціації, ці підземні коридори створювалися, починаючи з ХVІІ століття. Тож Максим Залізняк міг скористатися і такою схованкою. На жаль, нині більшість катакомб перекрили завали та затопили ґрунтові води, але й доступні для дослідження підземні порожнини ще таять чимало нерозгаданих таємниць.

Але не залежно від того, буде знайдено скарб чи ні, сама можливість доторкнутися до вікопомних сторінок Коліївщини має неабиякий просвітницький і виховний сенс. Розповідаючи про неї у своїй поемі, Тарас Шевченко прагнув збудити героїчний дух народних мас. Приклад ватажків гайдамацького руху, на думку поета, повинен нагадувати нащадкам про славні традиції народного опору, їх імена не повинні забутись. Нехай і для нас вони будуть прикладом мужності й вірного служіння рідній землі.

Фото uk.wikipedia.org

У Балті шукають скарб Максима Залізняка Reviewed by on . Сергій Горицвіт (Одеса) У нашу меркантильну добу слово «скарб» у багатьох асоціюється не з духовними чи культурними цінностями, не з моральними заповітами, які Сергій Горицвіт (Одеса) У нашу меркантильну добу слово «скарб» у багатьох асоціюється не з духовними чи культурними цінностями, не з моральними заповітами, які Rating:
tsf357-80-longwildcatsouvenirs.com
scroll to top
UA-104440912-1