Wednesday , 4 August 2021

Home » For Newcomers » Протистояння між місцевими церквами перенесли у суд Нью-Вестмінстера

Протистояння між місцевими церквами перенесли у суд Нью-Вестмінстера

Conflict between local churches transferred to the court room

Print Friendly, PDF & Email

ВІД РЕДАКЦІЇ: до УВ звернулись прихожани Української Православної Церкви святих  Петра і Павла, що у Нью-Вестмінстері, з проханням розмістити наступне оголошення та роз’яснення до нього. Зважаючи на широкий резонанс та суспільну значимість нижчеописаного протистояння для місцевої української  громади, запрошуємо й іншу сторону конфлікту висловити свою позицію.

29 березня з 10-ї ранку до 4-ї по полудні відбудеться засідання суду між парафією Української Православної Церкви Київського Патріархату святих  Петра і Павла що у Нью-Вестмінстері та Консисторією Української Православної Церкви Канади. Запрошуються всі бажаючі. Слухання відбуватиметься у приміщенні Нью-Вестмінстерського суду за адресою:  668, Сarnavon Street, New Westminster BC

Історія цього конфлікту почалась ще в червні 2006 року, коли парафіяни Церкви святих  Петра і Павла на зборах прийняли рішення закрити свою церкву.  Рішення здивувало всіх, а найбільше самих парафіян і тому наступними зборами парафія була відновлена. Але тепер на їхньому шляху стала сама Консисторія, яка заявила про перехід церковної власності до себе.

Громада церкви з цим не могла погодитись, тоді офіційний Вінніпег (там перебуває керівництво Української Православної Церкви Канади – ред.)  відмовив Нью-Вестмінстерові у священникові. Листування та безрезультатні перемовини тривали до 30 грудня 2009 року, коли парафіяни вирішили перейти під омофор Київського Патріархату з метою мати можливість запрошувати священників від патріарха Філарета (УПЦ КП – ред.) Це тільки підлило олії у вогонь і без того вже розігрітих відносин.

В четвер, 29.03, відбудеться суд. Якщо його виграють парафіяни, то церква скоріше повністю офіційно перейде до Київського Патріархату. Якщо переможе  Консисторія, то заплановані Великодні Свята для православних прихожан Нью-Вестмінстерської церкви можливо і не відбудуться, і не тільки Великодні.

На судове слухання запрошуються всі бажаючі. Від подвір’я церкви що у Нью-Вестмінстері, за адресою 304-8th Street, з 9-ї до 9:30 ранку буде впроваджено транспортування людей до приміщення суду – адреса 668, Carnavon Street. (Парковка для авто під церквою у Нью-Вестмінстері – безкоштовна, під судом – платна.)

Протистояння між місцевими церквами перенесли у суд Нью-Вестмінстера Reviewed by on . ВІД РЕДАКЦІЇ: до УВ звернулись прихожани Української Православної Церкви святих  Петра і Павла, що у Нью-Вестмінстері, з проханням розмістити наступне оголошенн ВІД РЕДАКЦІЇ: до УВ звернулись прихожани Української Православної Церкви святих  Петра і Павла, що у Нью-Вестмінстері, з проханням розмістити наступне оголошенн Rating: 0

Хлопці, а що ви так багато зусиль в суперечках тратите на цього “Степана”. Я змучився читати.
Це – не Степан зовсім. Я знаю справжнього Степана, він ніколи такого б не написав, бо він людина чесна і мисляча. Так що побережіть сили на спілкування з правдивим Степаном, а про цього анонімного запроданця забудьте. Це такий собі прихований українчик, бо володіє українською мовою, але не володіє достойними ознаками української нації. Тобто не зумів, або не захотів розібратися в ситуації. В таких “Степанів” Україна закінчується там, де закінчується їх подвір”я. І псевдо таке собі українське вибрав, ну недокопаєшся – просто “щирий українець” (а смуту сіє). Будьмо уважні! Не піддавайтесь на провокації: “Степан” може з”явитися під іншим ім”ям.
Слава Україні!

Офіційної позиції УПЦ КП не може бути бо Нью Вест не є офіційно в КП, а тільки під омофором. Ми не хочем втягувати КП якому потрібна наша допомога, а проблем у них і так вистачає. Плани громади перейти офіційно до КП тільки після завершення процесу. Також я не зустрічав серед критиків Консисторії тих хто вважає
керівництво УПЦ Канади ворогом України. Мова йде про відсутність чіткої лінії до КП та МП, поступову втрату зв’язків з Україною. Ми не проти любови до всіх православних але на рівних умовах а не на правах підлеглих Москви і тут УПЦ Канади могла би робити більше підтримуючи КП.

Дійсно було б цікаво почути офіційну позицію УПЦ КП. Взагалі офіційну позицію будь якої з сторін. Поки що вся інформація навколо конфлікту базується на “народних легендах та переказах” від прихильників тієї чи іншої сторони.
Поки очільники Консисторії та парафії і УПЦ КП не оприлюднять свої позиції і наміри щодо майбутнього церкви у формі якогось документу, на який можна послатись, – хоч статті в газеті, хоч пастирського послання, то і далі буде тривати гонка взаємних звинувачень та розповзатимуться усілякі безглузді чутки
Згоден також з о.Михайлом в думці що добрими намірами встелена дорога в пекло і що час збирати каміння а не його розкидати. Не розумію сенс демонізації Консисторії, а разом з нею усієї української православної церкви Канади – з яких пір вони стали ворогом України №1?
Але не згоден з ним у позиції, що якщо церква є формальна власність Консисторії, то і консисторії вирішувати що з нею робити, а простим смертним не потрібно пхати носа в чужі справи. Адже йдеться не про гараж чи квартиру. Це результат праці кількох поколінь українців Ванкувера.
На мою думку церква є створена для людей а не для церковних ієрархів, які є лиш слугами Бога і своєї громади. Тому якщо люди цікавляться долею церкви, то не розумію чому плани щодо закриття і продажу, і подальшої долі виручених від можливого продажу коштів, тримаються в такому суворому секреті.

Доповнюючи усе сказане мною раніше.
Передача церкви до Київського Патріархату є беззаконням з боку ініціаторів цього кроку. Тому, що церковна власність і досі перебуває під судом. Рішення не винесено. Тож, до вирішення долі церкви у суді ніхто не має права володіти нею. І, тим більше, змінювати її приналежність.
І, по-друге, передача церкви до Києва наносить шкоду авторитету Київського Патріархату. Виходить, що Філарет підтримує беззаконня, розкол та анархію!
Але я впевнений, що Патріарх Філарет нічого не знає про події у Нью-Весті. Йому про це не розповіли. Він не знає про війну, яку керівництво “нової громади” затіяло проти Консисторії. Бо якби знав, то, без сумніву, відмовився б від пропозиції прийняти Нью-Вестмінстерську церкву під свою владу. В умовах, коли Київський Патріархат прагне добитися визнання Константинопольського Патріарха, такий скандал Філаретові зовсім не потрібен.

Мені подобається коментар о.Михайла, там на мою думку багато правильного. Суперпатріотизм це не добре, згоден, але він виникає від відчаю у людей які присвятили своє життя справі визволення свого народу спостерігаючи інерцію і бездіяльність тих кіл на які вони дуже розраховували. Я не буду повторювати того з чим я згоден з о.Михайлом, а з чим не згоден так це словом “пропагада”. Це скорше критика,до якої ватро б прислухатись. Чому ми повинні вибирати між церквою та Україною?

Валерій, а де я закликав вибирати між церквою і Україною? Я думаю, що в будь якій церкві можна молитися за Україну, допомагати Україні, захищати Україну; все залежить від особистості. Я не проти патріотизму і підтримую тих людей, які віддали своє життя, здоров’я, талант за Україну і продовжують хворіти нею. Я проти методів, які спричиняють до розколів і непорозумінь. Я проти підміни Бога на щось інше, щоб це не було: Україна, патріотизм, мова, слава, сім’я, гроші і т.д. Тому, що щось інше стає в нас богом, замість самого Бога, що є любов. Це моя думка.

Враховуючи що різні сторони часто подають інформацію яка діаметрально різниться, думаю перед судом варто було б провести відкриті громадські слухання:
збори в нейтральному приміщенні (наприклад католицькій церкві), де пару представників консисторії, старої громади, нової громади, а також очільники церкви (З Вінніпегу і Києва – наприклад по скайпу, чи імейлу) погли б відкрито і публічно представити свою позицію.
Хай би громада дала звіт – скільки за ці роки проведено служб, національних заходів, фото, відео, фінансові звіти – витрати та оренда і тд.
А Консисторія хай би проголосила свій план щодо приміщення, надала протоколи засідань про закриття церкви і тд.
Поки вищенаведена інформація тримається у секреті, то як казав наш головний ХАМ-президент “остальноє додумайтє самі” – тут і версії про піаніно митрополита чи надприбутковий “ефіопський” бізнес і казна що.
Відсутність відкритого спілкуванння між українськими громадами Ванкувера черговий раз дається взнаки.

Віталій! Можливо моя особиста думка допоможе трошки в розумінні сієї ситуації. Хоча, дуже важко пояснити нашим “суперпатріотам”, бо вони не вміють слухати. Нажаль, по-перше, цей “суперпатріотизм” нищить все на своєму шляху – і зле, і добре; по-друге, дуже вже далеко зайшло з непорозумінням і звинуваченнями. Але на все є час, “розкидати каміння і збирати їх”. І ми повинні знайти, якраз цей час на збирання каміння, інакше все інше – шлях в нікуди.
Церква в НюВестмінстер належала УПЦ в Канаді і до сьогодні являється її власністю і ніхто не мав права, до вирішення суду володіти цією власністю без дозволу, владики, чи консисторії. Коли дійсні члини цієї громади вирішили закрити церкву, значить це була їхня воля і тоді церквою опікується Консисторія, як найвищий керівний орган між Соборами Церкви. Консисторія вирішує, чи продавати і за ці самі гроші відкрити іншу церкву, чи потримати закритою і через деякий час відкрити її знову, чи щось інше. Люди, котрі не були членами цієї громади, не знаючи, що Консисторія збирається робити, почали поспішно ставати членами цієї громади захопили все майно і почали пропаганду проти Консисторії і так вчинили самоуправство, не маючи права на це. Де вони були раніше, коли життя громади почало занепадати? Коли громада не могла отримувати себе? Це вже тагнеться на протязі багатьох рoків і багато людей, не знаючи канонів Церкви, стають на потурання самоуправству, розколу і смуті.
Священник, який приїжджав служити в НюВестмінстер є заборонений в служінні і нікотра Церква не дозволить йому служити без дозволу на те його єпископа. Інакше буде анархія і повний протестантизм, коли люди не погоджуються з пастирем даної громади і відходячи створюють свою “нову громаду”. Це називається розкол і анархія.
Я не знаю, чим керувались люди створюючи це протистояння,роблячи цю “пропоганду” прикриваючись наблагішими намірами, але знаю, що їм бракує покори, смиренності, молитви, посту і розуміння для чого Ісус збудував Церкву. Церква не являється приватним клубом, навіть найкращим. Церква – це Христос із Його заповідями.
Отож просімо в Нього смирення, покори, відкрити нам розуміння призначення Церкви і через покаяння навернутись від розколу, прийти до Його Церкви і творити Його волю задля нашого спасіння.

Шановний о.Михайло. Наскльки я знаю, церква в Нью-Вестмінстері ніколи не належала і не належить до УПЦ Канади. Власне за цю власність і розпочалась боротьба. Церква (я маю на увазі будівля,майно та земельна ділянка) належала і належить громаді,яка потратила дуже багато зусиль і коштів на те щоб звести будівлю та викупити ділянку. Тепер це все потрібно комусь подарувати!?. Питання – чому і за які такі заслуги. Я приїхавший з України ,після ознайомлення з правилами по яких тут підпорядковані церкви єдиній управі був вражений безправ”ям громад.
Яка ж роль Консисторії!? Вона дає дозволи священникам проводити служби? Що ще робить Консисторія? Ще вона тако ж не дозволяє проводити служби, призначає священників,міняє їх місцями (пересилає на другі парафії). Потрібно реально подивитися на адміністративні функції цієї установи. Якщо в Україні це все єдина структура де прихожани не є власниками, то тут навпаки. Тому виглядає так, що саме церковні (укр.) громади Канади мають мати самоуправління і добровільно підпорядковуватись певному патріархату чи переходити до іншого. Як виявилось на ділі – це не так.
Далі. Дійсні члени не вірішували передавати власність Консисторії. Це була спроба сфальсифікувати рішення, але не вийшло. Власне члени громади і спохватились, що декілька людей хочуть зробити маніпуляціі. Відкритий факт, що навіть не те що на день, а навіть і ні на хвилину церква юридично не перебувала у власності Консисторії.
Так, вони декларували. Я памятаю, як зборах один консисторянин радісно заявив, що зранку того дня “переоформив” право власності на Консисторію, але як потім виявилось що це була демагогія. Так, він дійсно зробив спробу, але в нього нічого не вийшло.
Далі. Майно не захоплювали люди (члени громади) воно їм належить. Щоб змоделювати ситуацію уявіть собі: Ви взяли ділянку, взяли кредит,побудували будинок, виплатили кредит, тепер це у Вашій власності. Будинок великий і до вас переїхали жити ваші діти, ви офомляєте заздалегіть спадщину на дітей і тут вам кажуть – почекайте. Ви не можете так от просто це зробити. Ви як духовна особа передайте це у власність Консисторії. Живіть у будику далі , але власність нехай буде в руках Консисторії, яка вже і вирішить що далі робити. Ось цю саму формулу в озвученні представника Консисторії я особисто чув, будучи присутнім на зборах. Старші люди плакали на цих зборах від такого відношення до ближнього. Ну що Ви скажете? Це нормально в цивілізованій державі? Так хто ж тут займається самоуправством і про яку смуту і розкол може йти мова?
Я не хочу щоб тінь падала на всю Консисторію, можливо цей представник просто особистість заблукавша у вирії спокус, але… Але чому Консисторія не вникла глибше в суть питання а стала на позицію принципів та сили і довела все до суду.
Ви пишете про “забороненого” священника. Якщо він священник, то як він може бути заборонений? Наприклад: є ліцензія – людина працює за певним фахом – позбавили ліцензії тоді накладається заборона на дільність. Я не можу зрозуміти чому навіть на проведення похорону члена громади і поминальної служби треба просити дозвіл і проводити повинен тільки “дозволений” священик. Проведем паралель: Людина хоче посвятити власну хату (квартиру),а їй кажуть – ви не можете запрошувати священника який править в церкві, ми повинні дати на це дозвіл, або розглянемо ваш запит і пришлем свяшенника з іншої провінції. Далі. Я думаю,що тут немає ніякого розколу. Якщо громада перейшла до іншого патріархату,значить попередній не належно ставився до цієї громади. Потрібно переглянути статут і проаналізувати недоліки в роботі. Рано чи пізно ситуація може зайти в глухий кут і з іншими громадами.
А що по суті змінилося? Церква далі українська, далі православна ,долучена до українського патріархату тільки не канадського а київського. Який “розкол”? Не перейшли до католиків чи до мусульман. Віра одна, церква одна тільки різні патрірхати. Так де ж єднання між священниками з УПЦ Канади і УПЦ України? Де на ділі ця єдність, яку нам проповідуєте. Де радість, що українці Канади зближаються з рідною Україною? Питань багато. Висновок один – жити по совісті і відстоювати справедливість, щоби покірно і смиренно сказати: я зробив все що міг, щоб захистити правду.

Шановний п. Віталій.
Вся ця інформація абсолютно відкрита.
Будьте добрі прийдіть хоч раз на збори громади Церкви Петра і Павла в Нью – Венсмінстері.
Навіть не будучи членом громади ви можете про все дізнатися. Засідання проводяться, практично, кожного місяця. Що мені особисто подобається це конструктивне, виважене обговорення всіх питань.
Можете вважати це особистим запрошенням від мене, як члена громади. Адреса у вас є, а про наступне засідання я спробую вас повідомити заздалегіть.

Майнові відносини коментувати звичайно має суд, бо будмаю що більшість читачів просто не знайома із усіма тонкощами цивільного законодавства Канади, щоб стверджувати кому ж належить церква (приміщення, майно).
Суперечка ведеться через моральний бік справи, бо якщо церкву закриють, то зрозуміло що громада просто розпадеться, а разом з нею зникне ще один осередок українського національного життя.
Права громади на вибір патріархату, про які згадує пан Володимир, не матимуть реальної сили тому що, зрозуміло, нову церкву для них ніякий патріархат не збудує, іншої церкви УПЦ КП у Ванкувері немає, а пристати до якоїсь із УПЦ Канади уже буде морально важко. Залишиться лиш ходити в російську чи грецьку православні, або взагалі нікуди не ходити (що найбільш ймовірно).
Але, мені здається, такого емоційного накалу можна було б уникнути, якщо б Консисторія, офіційно і публічно проголосила про свої наміри щодо цієї церкви. Мені не зрозуміло, чи її хочуть закрити і продати, чи там хочуть просто поставити свого священника і повернути громаду під крило УПЦ Канади.
Так само не зовсім зрозуміла позиція громади, попри майнову суперечку, яка у них в принципі мета? Чому за кілька років там так і не з”явився свій священник, присланий від УПЦ КП, який би провадив регулярні служби? Це ж і дає підстви їх опонентам звинувачувати очільників громади у тому що вони просто заробляють гроші на оренді.
Якби кожна із сторін чітко заявила про свої плани (підтвердженні реальними кроками) щодо використання приміщення цієї багатостраждальної церкви із максимальною користю для християнського спасіння і національного відродження українців Ванкувера, то було б видно ху із ху) А так то збоку виглядає як чергова міжусобиця заряджена особистою неприязню між поводирями обох сторін.

Геть від Москви! Якщо парафіяни програють справу, нехай не забувають що їм цілком близько до Української Католицької Катедри Пресв. Евхаристії. Той сам обряд, лише інший (і молодший!) патріарх. послухаймо тут http://www.youtube.com/watch?v=6xDcOLl2u8Q

В принципі, пане Віталіє, я з Вами згоден. Але дещо треба уточнити.

На скільки я знаю Вінніпеґ ніколи офіційно не заявляв що вони приміщення/землю продаватимуть, але забираючи священика та закриваючи церкву, вони забрали всі її форми прибутку і так її перетворили на порожнє приміщення яке не приносить їм жодного прибутку. Очевидно що просто так її тримати ніхто не збирається, адже приміщення старе і потребує постійного догляду (що для Ванкуверського собору, на приклад обходиться в 18’000$ за місяць!!!). Також, як правило, коли священника остаточно забрали від громади, його вже не повернуть – в Канаді їх фізично не вистачає… тому найімовірніше Консисторія готує церкву до продажу.

Громада, натомість, офіційно заявила свої плани – вони переходять до УПЦ КП та отримають обіцяного від Патріарха Філарета священнослужителя. На жаль, поки не буде гарантії, що церкву не заберуть, то ніхто не буде підривати якогось священика і разом з добродійкою та дітьми перевозити в незабезпечену позицію. Тому церква й досі сидить порожня.

А про плани громади не може бути питань – щораз на великі свята, за кошти громади, прилітає із степів канадських священник відправляти службу Божу. А як ми всі знаємо, квитки на літак не є дешевими. Саме це доказує відданість громади як і до Церкви Христової, так і до свого народу.

I think folks should tone the rhetoric. This is a simple property dispute to be decided by the BCSC based on BC law. It is neither the first such dispute nor is it unique to the Ukrainian community. The UOCC went through such a dispute in its early days (1940) that went all the way to the Supreme Court of Canada. The Parishioners won and the Consistory lost because in that case the parish had never passed a resolution to join the UOCC in the first place. In more recent times the Anglican Church, the Ethiopian Church and the Presbyterian Church all have had similar issues before the BC courts. The latest word from the BC Court of Appeal is as follows:

Bentley v. Anglican Synod of the Diocese of New Westminster, 2010 BCCA 506

“The plaintiffs cannot in my respectful opinion remove themselves from their bishop’s oversight and the diocesan structure and retain the right to use properties that are held for purposes of Anglican ministry in Canada.”

It remains to be seen whether the Court will apply this principle to the current situation.

How can the courts expect the parishioners to remain under the yoke of the consistory when the latter does not abide by it’s own internal laws and church canons?
Upon closing the church, and refusing the parish a priest, the UOCC directly violated the Epitome of Canon 4 of the Seventh Ecumenical Council of Nicaea, which states: “and if anyone, through the power of gold, or of anything, or through his own whim’s, shall be found to have prevented any one of the Clergy who are subject to him, from the celebration of the Holy Offices, or shall have shut up a venerable temple, so that the sacred worship of God could not be performed in it, he shall be subject to the lex talionis”.
That is the problem here – the consistory and it’s supporters are trying to make this out to be a simple property dispute, when in reality there is much more at stake. The closing of this parish is a direct attack on the Ukrainians of Vancouver, which only goes to further show the unukrainian and unchristian nature of the UOCC. That is why the parishioners have chosen to cede from the UOCC and its hypocritical consistory – not because they are attempting to steal someone else’s property.

No one is preventing the parishioners from leaving the UOCC. No one is forcing the parishioners to remain under the “yoke” of the UOCC Consistory. They can leave and join whatever church they want. They can view the UOCC as an “enemy”, a lackey of Moscow, a money-hungry golding-digging institution, or whatever. They can believe and say whatever they want. That is called freedom. It is something we have in Canada and it is guaranteed by the Charter. No one is attempting to interfere with their beliefs or their moblity. The only question before the Court is whether under the law and by-laws of the UOCC they can take the property with them. In Bentley V. Anglican Synod the Court said no. It remains to be seen whether the Court will apply the same principle in this case.

The Consistory has no moral grounds to claim ownership of the church. The parish who’s hard work and toil saw the construction and upkeep of the building decided to leave the consistory.
Let us boil this down to a banal example:
Let’s say you were to buy a car, and drive someone around every Sunday for several decades. If you decided to sever ties with that individual, what right would they have to claim ownership of the vehicle?
The consistory has been riding on the back of the parish of St. Peter and Paul for years. Just because the parishioners have chosen to rid themselves of the consistory does not mean that the church should be closed and sold so that the Metropolitan can buy himself a new piano. It is as simple as that.

We shall see what the courts decide tomorrow, but God is the final judge for us all, and I do not want to be in the place of the consistory when at the final judgement He asks them why they closed one of His temples.

Хто уважно читав мої коментарі, той помітив,що я не виступаю на підтримку московського патріархату і руского міра. Це є вороги української державності і з ними треба нещадно боротися. Обвинувачення мене у зраді – це лише фантазії Дениса. Я говорю зовсім про інше. Майнові суперечки повинні вирішуватись у правовому полі, згідно статуту церкви і законодавства Канади. І володіти церквою повинен лише той, хто має на це право. Якщо суд передасть церву консисторії, то я погоджуся з таким рішенням,якщо ж суд вирішить , що володіти церквою мають право ті, хто незаконно захопив її 6 років тому назад, то я також погоджуся з таким рішенням. Більше того ,побажаю вам успіхів і навіть, у разі потреби, допоможу. А до рішення суду ви для мене авантюристи, загарбники чужого майна і розкольники.

Шановні коментатори, від Адміністрації УВ просимо сперечатися цивілізовано і не переходити до персональних образ. Бо це уже не дискусія, а майданчик для взаємних звинувачень. Інакше змушені будемо такі коментарі блокувати. Це стосується у першу чергу коментаторів Денис та Степан. Дякуємо за розуміння.

My diysno ne znayem usix podrobyc’ dlya togo i sud aby rozibravsya. A te scho lyude vislovlyuyut’ sloyi dumky ta zauvazhennya do cerkvy tak ce demokratiya:
my sluxaeym propovidi, posluxayte i nas.

Не можна Божі справи вершити диявольськими методами. Бо тоді Божі справи стають диявольськими. Ви, Денисе,не усе знаєте. Колись при нагоді розповім. Можливо зміните свою позицію.
Благими намірами встелена дорога до пекла…
Від усієї цієї гнилої історії повіяло чимось дуже знайомим – нагадало совкові часи. Там теж колись створювали “образ ворога” (Консисторія), навішували ярлики (посібник, зрадник), забирали чуже майно і во ім’я щастя трудящих розстрілювали мільйони невинних.
А ще там використовували максималізм та запал юних “будівників комунізму” і їхніми руками вершили свої темні справи.
А Бог дійсно усім суддя…

В огороді бузина, а в Києві дядько… Почали за здоров’я, а закінчили за упокій. Навалили все у купу: і рускій мір, і патріарх кіріл, і Київський Патріархат, і андрій первозванний разом із Мазепою, і зраду українському народові, і співпрацю з ворогом. Ще й депортацію українців канадійським урядом сто років тому назад приліпили. Ще давайте інквізицію згадаємо. І звинуватимо у ній Консисторію.
До чого це усе, коли мова йде лише про звичайне порушення канадійського законодавства і неправове вирішення майнової суперечки.
Якщо ми усі так почнемо поступати і привласнювати чуже майно, то Канада перетвориться на кримінальну імперію. І нам усім у ній стане дуже незатишно.
А стан сучасної релігійної ситуації в Канаді і Україні – це окрема тема, яка не має жодного відношення до подій у Нью-Весті.

Ну що ж пане “Степане”, сліпому очі не відкриєш. Я вам з кожної точки зору хотів показати про що йдеться мова і за що ми насправді судимося, а ви смієтеся з мене. Ви раніше писали що прихожани церкви Св. Петра і Павла “ні у що не вірять”. А у що вірите ви? Християнин повинен прощати своїм ворогам, а ви із за якоїсь старої суперечки йдете проти своїх же людей; готові робити і вірити у будь-що аби сусіду якусь пакість наробити.

Але ви були одне правильно сказали – “якщо ми усі так почнемо поступати і привласнювати чуже майно, то Канада перетвориться на кримінальну імперію”. Саме тому ми і судимося – щоби не дати попам забрати чуже для них майно – нашу церкву.

Може в четвер буде сидіти на засіданні мирянин і вирішувати хто тут прав, але пам’ятайте: Бог нам всім суддя. Не перед мною вам прийдеться відповідати за вашу позицію і навіть не перед народом нашим… а там, як ви вже факти події чи слова мої не перекручуйте, правда лише одна.

Думаю що це черговий приклад де одна фотографія варта тисячу слів. Щоби лише усі українські церкви пам’ятали в наказаний день виставити 33 чорних прапорів і гідно відмічити роковини Голодомору.

Переконаний що цього б не сталось як-би УПЦ Канади реформувала себе відповідно обставин і протягнула братерську руку Київському Патріархату. На разі частина православних Канади не відчуває що їх церква достатьньо українська. Ми не можем спокійно спостерігати як наступає Русскій Мір і як цькують
УПЦ КП в Україні. В цей самий час УПЦ Канади зайняла нейтралітет, який більше нагадує зраду.
Слава Ісусу Христу.
Слава Іванові Мазепі.
Слава Україні.

Панове, про що ви тут взагалі сперечаєтеся. Ми живемо у цивілізованій правовій державі. Тож, усі майнові суперечки повинні цивілізовано вирішуватися через суд. У Канаді є закон, згідно якого, якщо виникає майнова суперечка, то жодна із сторін не має права на майно до вирішення справи у суді. І лише після того, як суд виніс рішення, той хто виграв суд, стає власником майна. Суд по церкві, як відомо, ще не закінчився. Тож, згідно закону, на даний час ніхто не має права нею володіти.
Саме через це 6 років тому у Нью-Весті сталося незаконне захоплення чужого майна. Ті, хто оголосив себе “новою громадою” до церкви не мають жодного відношення. Вони її не будували і до неї раніше ніколи не ходили. До того ж, усі вони або зовсім до церкви не ходять і ні у що не вірять. Або ж є членами інших церков, у тому числі і католицької. Що також є заборонено.
Ще раз наголошую – рішення про закриття церкви є законним, оскільки його приймала її правдива громада. Тобто, саме ті люди, які цю церкву будували. І Консисторія стала власником церкви також законно – згідно Статуту церкви. Якщо вам не подобається Статут – змінюйте його. Але ніхто не дав права займатися захопленням чужого майна.
Ви ж виправдовуєте беззаконня! І закликаєте до насильницьких дій, до незаконного заволодіння чужим майном. І це у Канаді!
Вам так зване “керівництво нової громади” порожньою балаканиною та пропагандою їздить по вухах і полоще мізки. А ви, наївні, вірите.
А стосовно ремонту церкви у Surrey, то візьміть гроші в управи церкви Нью-Веста: за 6 років ренту вони зібрали близько 200 тисяч доларів. Маючи такі кошти уже давно можна було б відродити церкву у Нью-Весті. Але віз і нині там. То ж хай хоч вам допоможуть.

Пане “Степане”,
Я розумію, що в минулому ви мали деякі суперечки з нинішньою головою Ню Вестмінстерської парафії, але невже ж ті старі непорозуміння варті того, щоб ви, досвідчена людина та український націоналіст, зарадили всі ваші принципи щодо вашого народу і перейшли на бік її ворогів? Я вам нагадую: УПЦ Канади та УПЦ МП, один звір. Може на даний момент його голова в Канаді спить, але як прийде час та Кіріловий наказ, то він на всіх нас нападе… але тоді вже буде пізно щось робити.

Я особисто знаю людей від “старої парафії” які не хочуть бачити закриття цієї церкви, адже це не лише гріх, але й пряма атака на Українців Ванкуверу. Втрачаючи церкву, ми втратимо і приміщення і зал і чергову громадську власність. Ванкуверська громада і так вже розпадається – таке майно ми вже тут ніколи не будемо мати і це лише сприяє пришвидшення ослаблення Українців Ванкувера.
В нас намагаються забрати не лише святиню, але й невідмінну частину Українства Ванкувера. Тому, ті люди які вклали стільки зусиль для її будови, або для її підтримки та розвитку не можуть допустити щоби ми її втратили.
Щодо Церковних статутів та канонів, то може вам слід молитися “Святому” Андрію Боголюбському та проклинати анафемою Івана Мазепу? Лише так слід робити якщо ви дійсно такі приданні УПЦ Канади.
Моноголо-Татарська навала нам показала що може бути коли ми між собою сперечаємося, а не об’єднуємося ради свого народу. Як історик, ви знаєте що та ж орда і далі сидить в Москві… з тим же самим Кірілом. То що ж: ви покинете ваш народ і заради помсти підете на співпрацю з ворогом?

Щодо коштів, то ви самі знаєте ціну підтримання старої будівлі, а також недешеву ціну адвокатів. Залишили б цю церкву в мирі та спокою, то могли б і нашим братам у м. Сюррей допомогти.

На останок хочу вам нагадати, що навіть у “цивілізованій правовій державі” самі закони не завжди справедливі та моральні. Не буду навіть згадувати про безліч випадків коли завдяки канадським законам вбивці та ґвалтівники навіть тюрми не бачили. Нагадаю вам лише 17-ий рік, коли у вас все було б конфісковано, а ви з родиною відправлений в концтабір десь на північ Британської Колумбії і лише за те що ви Українець. Оце вам справедливі закони цивілізованої правової держави. Будьмо Українцями і гуртуємося заради доброї справи- Свій до свого по своє.
Слава Христу Ісусу, Слава Україні!

Не торкаючись майнових суперечок (це загалом нормально, що майнові питання вирішуються цивілізовано, в суді) мені здається зі сторони, що найцінніше, що має ця маленька православна церква в Новому Вестмінстері, це активна і креативна громада.

Я з вами цілком згідний, пане Станіславе.
Але що таке громада без місця збори?
Українців у Ванкувері є 80’000, але на заходи та службу збираються численні одиниці. Тому так важно нам зберегти цю церкву і приміщення – без неї ця парафія розпадеться і Ванкувер втратить чергову частину активної громади…

За Статутом УПЦ Канади у разі закриття церкви вона переходить у власність Консисторії. Тож, у 2006 році УПЦ святих Петра і Павла після того, як громада прийняла рішення її закрити, перейшла до Консисторії цілком законно. Про що тут взагалі можна сперечатися?
Тож усі подальші події по її захопленню так званою “новою громадою” є лише незаконними діями з метою заволодіти церквою та церковним будинком. Зараз церква не функціонує, а лише здається в рент ефіопам. Будинок також зданий у рент. Разом за місяць виходить непоганий прибуток… Ха-ха.
А передача церкви, яка перебуває під судом і доля якої не вирішена, до Київського Патріархату – це взагалі абсурд. Не кажучи уже про те, що такі дії є звичайним свавіллям та вносять розкол в УПЦ Канади!

За статутом УПЦ Канади, то цю церкву не мали б і закривати. Там достатньо парафіян, щоби тримати церкву відкриту.
А цю церкву ніхто не захопив – Українська громада її будувала, за нею доглядала та й в ній молилася. Це попи Вінніпезькі якраз і її захопили. Тому сама церква на даний момент не часто користується і здається в оренду нашим бриттям по вірі, Ефіопам. Кошти йдуть в фонд цієї ж церкви та на її підтримку.

А навіть якщо церкву б не закрили і якщо вона б залишалася під Вінніпеґом, то лише 5$ з щорічної 100$ членської внески кожного парафіяна залишалась би в Ню Вестмінстері; 95$ йшло б Бозна куди в Вінніпеґ, де Митрополиту терміново потрібно купувати нове фортепіано за 25’000$.
Тим часом, у сусідньому м. Сюррей, Британської Колумбії, з прогнилим дахом, ледве стоїть церква Пресвятої Богородиці. Там, парафія не може випросити у консисторії ані копійки на збір 100’000$ щоб провести ремонт – “грошей у Вінніпезі нема”. Отак Консисторія піклується про свої церкви.

Тому не дивно, що громада вирішила повернуться до рідної церкви кожного православного Українця – УПЦ КП. Там, на відмінок від Москофілської УПЦ Канади, не моляться за “Святого” Андрія Боголюбського, який в 1169 обложив і знищив Київ, разом з сотнями церквами і тисячами ченців, жінок і дітей.

Ніхто не розколює УПЦ Канади. Але її дії, та відносини до Українців доказують, що вона така ж чужа нашому народі як УПЦ МП та РПЦ. Саме тому люди її і покидають, а не тому що вони бажають на Ефіопах заробити якусь мізерну копійку!

Важко щось коментувати, поки не вислухана інша сторона. Більш ніж впевнений, що Консисторія має свою версію подій, де саме вони є білі і пухнасті, а грошолюбцями є їх опоненти..
Зрештою останню крапку поставить суд, надіємось, що у Канаді він більш справедливий ніж в Україні.
А взагалі дуже сумно спостерігати таку картину, дасть Бог, колись у наших церквах запанує дух християнського братерства, а не міжконфесійної ворожнечі.

Дуже прикро, що братерські баталії між самими українцями перейшли у площину церковних питань, яке підігріте матеріальним фактором..Хто б міг подумати.. Завжди думав, що український консисторій в Канаді-фінансово сильний юридичний субєкт, який навпаки в таких випадках повинен дотувати отакі “бідні” парафії (видно і через те закриваються). Надіюсь, що суд винесе обєктивне рішення..

Не може бути питання, що тут коїться: Консисторія бажає закрити церкву щоби продати землю та мати з того якусь копійку. Це як в старі гуморесці “Не питайтеся звідки ля у ксьондзи нове авто – жертвуйте на храм!”. А як ми тут бачимо, для УПЦ Канади, свої українські прихожани та їхнє спасіння явно нічого не значать. Якщо б це було б не так, то церкву б ніхто і не закривав.

Взагалі то, УПЦ Канади немає власного Патріарху – вона підкорюється Константинопольському Патріарху Варфоломію, який разом з Московським Патріархом Кірілом постійно перешкоджають визнання УПЦ Київського Патріархату. Тому, я вважаю, якщо хтось дійсно підтримує ідею Єдиної Помісної Української Церкви, з центром у Києві, то вони прийдуть на це судове засідання та й захистять парафію святих Петра і Павла від грошолюбної Вінніпезької Консисторії!
Слава Ісусу Христу, Слава Україні!

tsf357-80-longwildcatsouvenirs.com
scroll to top
UA-104440912-1