Sunday , 17 November 2019

Home » Culture » January 19th, 2013: Malanka with AUUC

January 19th, 2013: Malanka with AUUC

Print Friendly, PDF & Email

The Association of United Ukrainian Canadians (AUUC) in Vancouver

Join us for Malanka!

Celebrate Ukrainian New Year

Saturday, January 19th, 2013

Ukrainian Cultural Centre
805 E. Pender St, Vancouver

Tickets $45 in advance

Cocktails 5 pm Concert 5:30 Dinner 6 pm

With performances by the Dovbush Dancers, Barvinok Choir & Vancouver Folk Orchestra.

Dance the night away to live music by Chervony Mak and join the dancers for the popular Kolomeyka.

Embrace the vibrant and exhilarating music and dance of Ukraine. If you’ve never experienced a Ukrainian Malanka, it is sure to become an annual tradition!

A delicious Ukrainian meal of perogies, borshch, holubtsi & many other favourites.

Don’t be disappointed – book early!

604 254-3436 ~ [email protected] ~ auucvancouver.ca

January 19th, 2013: Malanka with AUUC Reviewed by on . The Association of United Ukrainian Canadians (AUUC) in Vancouver Join us for Malanka! Celebrate Ukrainian New Year Saturday, January 19th, 2013 Ukrainian Cultu The Association of United Ukrainian Canadians (AUUC) in Vancouver Join us for Malanka! Celebrate Ukrainian New Year Saturday, January 19th, 2013 Ukrainian Cultu Rating: 0

Ніколи не думала, що мене з донечкою спіткає така велика біда. Доля випробовує нас вже три роки. Здається , мені, як мамі, не вистачить ні сили ,ні терпіння, але боротися і надіятись треба. У мене хвора донечка. Не знаю до кого звертатись і хто би міг допомогти? Надіюсь Бог не лишить мене наодинці з бідою і хворою дитиною і найдуться чуйні люди, які підтримають, порадять і допоможуть. Серце обливається болем,коли не в силі допомогти, а дочці сімнадцять років-це розкіт,коли друзі, ровесники радіють життю, сміються, веселяться, здобувають освіту. А наше життя – боротьба з хворобою і хворобою на жаль важкою
Діагноз : Системний червоний вовчак, тромбофлебіт, люпус-нефрит, гіпоталамічний синдром, артифосфоліпідний синдром.
Хвороба прогресує, ремісії дитина досягти не може. Кожних три місяці проходила госпіталізацію в спеціалізованій лікарні «Охматдит» м.Київ і в дуже важкому стані. Лікарі виставили діагноз : системний червоний вовчак, тромбофлебіт, люпус-нефрит, гіпоталамічний синдром, антифосфоліпідний синдром.
Тромбується кров, відмовляють нирки, висока тахікардія, слабкість. Один раз в місяць проводилась пульсо-терапія високими дозами гормонів. Лікування рекомендоване професорами м. Києва не дало бажаних результатів, а навпаки загострило стан хвороби. Продовж трьох місяців спілкувалися з відомими ізраїльськими клініками, клініками Німеччини. Зокрема, німецька клініка «Шаріте» в м.Берлін, на основі наших виписок в грудні 2013р. взяла дочку на обстеження та лікування, вартість якого склала близько 150000,00грн.На протязі 10 днів був підтверджений діагноз, виставлений в Україні, і призначено зовсім нове лікування. Високі дози гормонів та цитостатиків, які приймались в Україні поразили мембрани нирок, викликали анемію. На даний момент стан дитини важкий, потрібно відновити роботу нирок . На даний момент стан важкий, потрібно великі кошти на лікувальну терапію і придбання медикаментів .Курс лікування в клініці «Шаріте» складає 6-8тис.євро. Враховуючи важку політичну ситуацію в Україні, сім”я опинилась на межі бідності. Мама сама виховує і лікує доньку, на що вкрай не вистачає коштів. На 2 червня 2014р призначений термін в клініці «Шаріте» на повторну госпіталізацію.

Дуже прошу допоможіть мені, допоможіть врятувати мою дитину.Сподіваюсь на Ваше взаєморозуміння , підтримку,пораду і фінансову допомогу. Доньку виховую одна, на що вкрай не вистачає коштів. Вашу чуйність і милосердя Всевишній оцінить на небесах і поверне Вам сторицею. Спаси Вас Господи.

З повагою мама Тетяна.

/Копії документів пришлемо/

Шановний Денисе, не треба відштовхувати людей які йдуть до нас самі, за нами правда тож маєм можливість її розказати тільки сидячи за одним столом, я теж була зазомбована комсомолка з СРСРу – кожен може помилятись

Шановна пані Олено,
Є велика різниця між тією ситуацією яка на той час існувала в савкі і між тією яка була у Канаді. В СРСР мало хто мав доступ до правдивої інформації а до того ж існував певний тиск на суспільство як на приклад комсомолити дітей, тощо.
Зате в Канаді, вже тоді, всі знали практично теж саме, що ми знаємо сьогодні. Ніхто не примушував членів ТОУК ходити з зірками на чолі і червоними ганчірками на горі – це був їхній власний вибір.
Я до речі впевнений, що якби не пропаганда ТОУК (на той час під назвою ТУРФДім), то б Захід, чи принаймні Канада звернула б більше уваги до ситуації у УСРС 1932 р. і могла б хоча б якось вплинути на ситуацію. На жаль із за цих фальшивих Українців західні сили почали сумніватися. Те що вони вареники ліплять і шароварами розмахують ще не значить, що вони достойні себе Українцями називати; як то кажуть “Не все те срібло, що блискотить”…

Вітання вам усім!
Цілком погоджуюся з позицією пані Олени.
Не так вже й багато нас у Канаді, а особливо у Ванкувері щоб дозволяти собі “виймати скелетів з шаф”. То минуле, а у вас є можливість скерувати майбутнє у правильне русло. Потрібно шукати те, що об”єднує. І я не думаю, що ті люди котрі зараз є в організації свято вірять у ідеали їхніх попередників 5 поколінь тому…
Об”єднуйтесь! Підтримуйте один одного, а Бог хай розсудить сам. Залиште Йому право судити.

Іване,
Ніхто скелети з шафи не виймає – це загальнодоступна інформація. Скерувати майбутнє у правильне русло можуть лише вони самі, але поки вони не вибачаться перед громадою та всім Українським народом, то ми, як добросовісні Українці не маємо морального права їх підтримувати.
Я не знаю звідки ти взяв цифру “5 поколінь”, але вона явно неправильна. Для тих то не читав попередні розмови, і просто любе своїх 5 копійок вставляти, знову хочу нагадати: якщо реально подивитися, то там або ті ж самі люди, або їхні діти – це аж не як не 5 поколінь.

Також, хотів би тебе попросити не використовувати ім’я та вебсайт УНО для своїх персональних справ та власних точок зору, так як це забороняється нашим статутом. Дякую.

Подивився посилання яке порадив Денис і нічого крамольного там не побачив.
Згоден з паном Мирком що зараз час “збирати каміння” а не розкидати.
Більше ніж переконаний що згадане товариство зараз взагалі не має ніяких ідеологічних установ і політикою не цікавиться. Не треба шукати ворогів там де їх нема. З цього приводу, щоб розставити всі крапки над ї, я думаю доречно було би запросити керівництво ТОУК на чергове засідання КУК і переконатись що ніхто не тримає камінь за пазухою і прийняти ТОУК в КУК, поки там “руській мір” не почав порпатись. А поки це станеться Веселих Свят і смачних всім вареників.

Пане Валеріє,
Я ніколи не казав, що ви там знайдете щось кримінальне, але підкажіть будь-ласка хто так любить всюди червоні зіроньки пхати, а тот мене тут, щось трохи пам’ять підводить…
Як член КУКу, я не хотів би навіть перебувати в одному залі з представниками ТОУК поки вони не вибачаться публічно за свою позицію і попередню діяльність. До того як то станиця, я не можу добросовісно співпрацювати з колабораторами окупаційного режиму, який знищував мільйони наших з Вами співвітчизників, межи яких були і мої родичі.

Чесне слово, таке враження, що ми тут про різних людей розмовляємо.

Справа в тому, що скоріш за все ми говоримо про РІЗНИХ людей. Більш ніж впевнений що ті хто як ти кажеш “прославляв Сталіна і заперечував голодомор” уже в могилі чи щонайменше прикуті десь до ліжка в старечому домі. Чи ми маємо справу із їх прямими нащадками (дітьми, внуками) чи з кимось іншим, можливо людьми які в них викупили-перебрали бренд ТОУК чисто із бізнесових міркувань, наразі НЕВІДОМО, як НЕВІДОМА і їх політична позиція.

На жаль українська історія не чорно-біла, наші батьки наприклад народились в СРСР, мабуть теж ходили на комуністичні демонстрації, служили в радянській армії і будували як ти кажеш “світле комуністичне майбутнє”, і ти б точно так само робив, якби народився в той час, то чи ми тепер маємо вибачатись перед українцями Канади за те що наші батьки були “колаборантами комуністичного режиму”? Це просто абсурд.

Ти чомусь не розумієш, що ТОУК це не людина, а табличка, хто під цією табличкою ходив раніш і ходить зараз можуть бути зовсім РІЗНІ люди. Як НКВДисти із розстрільних загонів ходили із зіркою на лобі, так і мільйони щирих українців воювали в радянській армії точно із такою ж зіркою на лобі, а чому так було – це довга трагічна історія, дай Бог щоб ніколи вона не повторилась. Не треба ятрити старі рани і вішати ярлики на людей, не розібравшись хто вони є, це не є на корись української справи.

Віталіє, я не знаю звідки Ви взяли, що всі ті сталіністи вже поздихали, чи у процесі… Нагадую: ще у 1988 році вони публікували анти-Українську пропаганду – тобто лем 24 років тому. Якщо, до речі подивитися на їхній веб-сайт, то їхні члени які зображені на фотокартках (хористи, музики) якраз і впадають в цю вікову категорію.
По друге, якщо б хтось дійсно так кардинально змінив позицію організації, то про це було б десь написано, чи принаймні хтось про це пам’ятав би – тут докази відсутні. Навіть якщо вже пройшло більше 20-ти років, то не значить, що ТОУКівці підлягають амністії за їхні підлі поступки.

Щодо твого другого аргумента, прошу прочитати мою відповідь пані Олені.

Я Вас прошу мені не розказувати мені що я розумію, а що ні; дякую.
Я розумію, що той хто ходить під табличкою Гітлера є нацистом, той хто під табличкою Мусолінні є фашистом, тощо. Чому це Ви раптово вирішили, що ті, що ходять під табличкою Сталіна не є комуністами та сталіністами? Тут є два варіанта:
1) Ці люди просто на просто нічого не знають про свою організацію і як вівці досі йдуть під незрозумілою для них символікою (що є маловірно, тому що всі громадські організації у Канаді сильно піклуються про свою історію та походження і роблять все, щоби їхні члени знали цю історію)
2) Цим людям або абсолютно байдуже за свої попередні гріхи, або вони і досить в певні мірі відстоюють свою позицію і стараються оправдити свої поступки.
В разі другого розкладу подій, я навіть не знаю, що є гірше…

А з Вашого боку, пропонувати сліпу співпрацю з ТОУК, це повторювання тієї ж самої помилки яку чинили ті бідні “щирі українці які радо воювали в радянській армії”… от тут і полягає абсурд вашого аргументу, бо Ви самі вже не раз казали, що нічого персонально не знаєте про їхню позицію. І саме тому я не розумію, чому Ви так яро захищаєте людей про яких Ви нібито нічого не знаєте, але які вже не раз себе виразили як вороги Українського народу.

Панове!
Факт в тому що вони і досі своєї позиції офіційно не змінили, чи рекламують вони її чи ні.

Я не розумію, пане Мірко до чого тут церковне питання: всі ми маємо право на власне віросповідання, мова тут геть не про те іде.
Гопачка затанцювати і вареників наліпити це звичайно файно, але то кожний може зробити, зате я не знаю як можна когось називати Українцем коли він прославляє Сталіна і заперечує існування Голодомора.
Як на мене, то те, що Український Дім з радістю прийняв той гурток, неяка не заслуга, і я б на вашому місці не хвалився тим, що ви з такими людьми співпрацювали. Також хочу зауважити, що там виступав ансамбль Квітка (тобто, не лише Довбуш). Щодо їхньої позиції до існування української держави, я точно не можу коментувати, але варто подивитися на їхні сучасні логотипи (наприкінці сторінки http://www.auucvancouver.ca/?page_id=6) і можна без сумніву визначити їхню ідеологічну позицію.

Я ще раз повторююсь: чи рекламують вони свою позицію, чи ні, вона з тих пір не змінилася і для мене це достатньо.

Важко щось коментувати поки не вислухана інша сторона. Попри однозначно негативну оцінку діяльності товариства в 20-80 рр. минулого століття, остання письмова згадка про їх політичну активність датується 1988 (за вікіпедією http://en.m.wikipedia.org/wiki/Association_of_United_Ukrainian_Canadians)
Чи ТОУК займалось останні 25 років ще чимось окрім танців та продажі вареників не зовсім зрозуміло. Було б цікаво отримати їх коментар.
Скоріш за все бренд ТОУК перейшов у спадок англомовним та уже культурно оканадченим нащадкам колишніх марксистів, які мають дуже туманне уявлення про ті справи в які були замішані їх попередники.
Існування в Канаді 21го століття законспірованого гуртка сталіністів видається малоймовірним.
Згоден що бренд ТОУК тим не менше є заплямований і допоки його теперішні власники публічно не відхрестяться від темного минулого, це товариство в знаючих українців буде викликати засторогу.
Чи ходити туди їсти вареники і чи дивитись на їх танцюристів то справа особиста. Принаймні є привід поцікавитись лишній раз історією.

Любі друзі!
Я не хочу нікому ставати на ноги, але думаю тут трохи бракує інформації, щодо реалій “Товариства об’єднаних українських канадців”.
Прошу до вашої уваги коротку історичну довідку:

Товариство було засновано марксистами у 1918 році під назвою “Товариство «Український Робітничо-Фармерський Дім»”. Загалом, товариство було культурно-освітнім, керівництво якого орієнтувалося на УРСР. За їхню про-совєтску діяльність, організація була ліквідована канадським урядом у 1940 р., але вже у 46-му, завдяки підтримки радянським органам, організація знову розпочала активну діяльність під нинішньою назвою “ТОУК”.

Хоча офіційно ця організація мала культурно-освітню мету, на самому ділі вони фінансувалася Москвою і відповідно доповідали радянській владі про всю активність української діаспори, яка на ті часи вважалася великою загрозу для “Свєтлева Камуністіческава Будущева Всєх Народав”.
Зокрема, ТОУК довгий час прославляло діяльність Йосифа Сталіна і навіть розповсюджувало літературу яка нібито доводили, що Голодомор 1932-1933 року лише фашистська пропаганда і що ніякого геноциду не було.
По сьогоднішній день, ТОУК так і не змінило свої принципи і не вибачилось перед Українцями світу за свою діяльність.

Друже Денисе!

Факти щодо ТОУК та предків цеї організації, які ти був навів в коментарі є правдивими. З цим усім і пов’язаний КУК, бо за своєю конституцією КУК об`єднював усіх українців Канади крім ТОУК. (коли ТОУК чи пак їхні предки були відвертими комуністами, у конституції КУК було щось про сповідання християнських демократичних принципів, тощо) Фактично КУК був створений за ініціятивою канадського уряду коли починалася війна – якраз для противаги проти предків цього ТОУК. Історію знаю. Але сьогодні для мене існує питання, – як ставиться ТОУК до питання існування української держави уже пісьля 1991р. Як сьогодні ТОУК ставиться до ґеноцидної практики, і минулої як і сучасної, московських імперіялістів? Того не знаю.

Факт є що танцюристи Довбуш виступали в Українському Домі яким я завідував (Зимова Олімпіяда) тоді коли ніхто із “нормальних” українців не хотів цим себе морочити!

Щодо принциповости, то чи ми маємо уважати 99% українських православних церков та їхних прихожан “поза межою” тому що їхні зверхники фактично визнають московський патріярхат але не київський? Ми сьогодні є пост-ґеноцидне суспільство яке мусить багато ран ще загоїти. Не треба ятрити старі, москалі нам радо дадуть свіжі

Слава Україні!

tsf357-80-longwildcatsouvenirs.com
scroll to top
UA-104440912-1