Оксана Лупиніс (Львів) і Світлана Бесага (Ванкувер)
Любите щось унікальне і непересічне? Тоді знайомтеся з львівською етно-ватагою “Joryj Kłoc” (“Йорий Клоц”)! Інколи їх називають українською відповіддю всесвітньовідомим рокерам – фінському гурту Apocalyptica. Проте сам гурт “Joryj Kłoc” наполягає на своїй індивідуальності та унікальності, окреслюючи свою музику як “український обрядовий хіп-хоп дайбоже-етно-чорт”.
Joryj Kłoc
В мережі Інтернет не так вже і багато інформації про гурт. Виглядає, що це справді скромна “ватага з міста Лева, яка на підмостках коїть “шалену розруху”. Сьогодні маємо чудову можливість познайомитись з хлопцями ближче.
Ексклюзивно для “Ukrainian Vancouver”: щира й дотепна, а моментами – і сміливо відверта розмова з гуртом “Joryj Kłoc”.
Розкажіть нам, хто ви – хлопці з “Joryj Kłoc”?
Фактично, “Joryj Kłoc” – це чотири хлопаки, які завжди на сцені: Антон, Гордій, Іван, Олесь, і “невидимий” V-й елемент: діловід ватаги – Юрко Зелений.
Кореневість у нас різна: Гордій та Олесь – з відомих мистецьких львівських родів. Антон родом з Сумщини, тобто взагалі не “західник”. Іван тягне свої витоки з Волині. А Jurko — з Чорткова, що на Тернопільщині: син окупанта тодішньої Чехо-Словаччини 😉
Усі хлопаки, по суті, вже зайняті ;))
Гордій у нас за віком наймолодший, однак за батьківським досвідом – просто вже досвідчений вояка: має трійко дітей! Виховує їх разом з блакитноокою дружиною, яка теж далеко не остання в мистецьких колах скульпторка, а заразом і розпорядниця Театру Тіней “Див”.
Антон нещодавно теж став батьком: 18 березня цього року в нього народився первісток! Його дружина – киянка. Тому зараз Антон більше живе в потязі Львів-Київ-Львів: лежати собі, задерши ноги на п’єцу – ніяк теперка не вийде! ;))
Іван та Олесь наразі діток не мають, але їх Доля теж не обділила гарними та мудрими
супутницями по життю! В Івана дружина доучується на оркестрову дириґентку, а Олеся половинка є знаною ві Львові кравчинею-оздобницею (ну себто дезіґнеркою;) – часто працює на замовників з-поза меж України.
Юрко Зелений, ну або як він сам себе підписує: Jurko Zełenyj, має доцю, яка народилася в знаковий день: 21 лютого 2014 року – тобто буквально наступного дня після кривавих подій Майдані у Київі… Як він сам каже, же поки татко шини та пляшки із сумішшю на Майдані кидав – Доля та дружина йому підкинули хвацьку доцю! Тож має бути дівчинкою пробивною і затятою!
Загалом, Юрко в музичному шоу-бізнесі в тій чи інші ролі вже 25 років – один з провідних музичних знавців та оглядачів України! Щоправда, вже ось як кілька останніх років поспіль він “оглядає” тільки один маловідомий, але перспективний гурт зі Львова: на Jo… починається, на ….Kłoc закінчується ;)))
Кажуть, що музика – не єдина ваша стихія. Чим ще, крім музики, займаєтеся в житті?
Побічна діяльність в гурті теж б’є ключем!
Гордій – скульптор, але зараз серйозно осягає ремесло майстра з колісних лір. Вже навіть має замовлення не тільки з України, а й з Польщі і навіть Туреччини! До речі, перша зроблена Гордієм власними руками колісна ліра (або ще її називають реля) вірою та правдою слугувала ватазі: це саме її можна побачити у нашому виднограї “Вербовая Дощечка”.
У березні цього року на службу Kłocam стала нова ліра: ми їхали в Київ на звукотвірню FDR MUSIC записувати нову платівку, тож навмисно під це Гордій “випиляв” ватазі свіженьку релю! Якщо зорі стануть так, як треба, то можна буде її вже почути/побачити в новому виднограї ватаги вже в середині липня!
Антон – теж скульптор. Різьбить з дерева, криги та каменя – любе-голубе! Може вирізьбити і танк, однак МінОборони України ще не зверталося з таким проханням. Канаді часом не треʼ такої таємної зброї? 😉
Позаяк на кам’яні танки попит тільки зріє, то сьогодні поширеною тематикою його робіт є, скажімо, Козак Мамай або наші первородні божества чи Великодні писанки. Антонові скульптури традиційно прикрашають святкові площі Львова під час Зимових чи Весняних свят. А днями ві Львові його різьблена цицяста Русалка прикрасила рибну ресторацію “Коханка Капітана”! Втім, не тільки в столиці Західної України його роботи можна побачити: є вони і в Київі, і в Польщі…
Олесь наразі здобуває другу вищу освіту. Перша у нього технарська. Але кілька років він вирішив стати професійним театральним критиком – погодьтеся, не щодня зустрічається наживо такий фахівець! Здебільшого ми їх з “тілівізора” можемо бачити.
Іван, крім гудьби, займається…е-е-е-е…. теж гудьбою! 😉
Він додатково “пиляє” альт в оркестрі INSO-Lviv, тож наразі частіше за весь Joryj Kłoc мандрує Европою. Ну але то діло наживне! Згаданий оркестр існує вже купу років, тому ми ще маємо запас в часі на зростання та розвій.
До всього, Іван ще й шиє! Ну-у-у, поки що він, звісно, не Gianni Versace, але кофр для свого альта зробив власноруч! Також зараз Івасик розробляє низку торбинок на щодень, на яких буде нанесене Сонечко чи інші життєдайні знаки від Jorogo Kłoca.
Побічним же захопленням Jurka Zełenogo є… вигадування нових українських слів, які покликані захистити УкрМову проти невпинної навали англіцизмів, що подекуди в нашій мові направду ні в тин ні у ворота… У Jurka є свій словник новотворів, однак зараз він більше свою діяльність змістив на потугу, яку створили вже його послідовники та однодумці: http://slovotvir.org.ua/. До слова, теж хлопаки зі Львова.
Чому саме “Joryj Kłoc” (“Йорий Клоц”)? Хто автор такої назви?
О! Це до-о-о-о-овга оповідка!
Якщо коротко, то ці слівця ми видобули з давніх первотворів, що дійшли до нас з доби тодішніх, історичних лірників та кобзарів. У них була своя таємна мова – свій балак, арґо. Або як кажуть у нашому посов’єченому суспільстві – “фєня”. Втім, у добу ремісничих об’єднань та цехів кожен з них мав свою ґвару, не зрозумілу сторонньому вухові.
Робилося так навмисно: сучасною мовою кажучи, це була політика інформаційного захисту представників певного ремесла, аби їхні таємниці (такі собі Високі Технології тої доби) не тікали за межі цеху. Лірницько-кобзарські братства теж мали свої секрети. Тим більше, що спосіб життя у них був мандрівний, сповнений небезпек. Тож кому-кому, а лірникам та кобзарям додаткова затаємниченість аж ніяк не була зайвою.
Спочатку слівця “йорий” та “клоц” десь вичитав Олесь, але вони мали доволі вузькі значення. Потім на їхнє розширене тлумачення десь наткнувся Гордій – його особливо вперло слово “клоц”: бо воно перегукується зі зрозумілим нам “клац”.
Ті ширші тлумачення, коли їх почали складати до купи – нам і підійшли. Бо JORYJ [йорий] − означало: поважний, шанований; а також: шалений, навіжений, бунтарський, несамoвитий, відчайдушний, шибай-головий, запеклий.
А KŁOC (зустрічається вимова як [клоц], так і [клЬоц]) − шмат, кавалок, кусень; або ж − чоловік, старець, мудрець, знавець, велет. До речі, в польскій мові klocki – означають дитячі кубики, або детальки конструктора.
Тож сучасною мовою зворот Joryj Kłoc можна розтлумачити як “поважний, шанований чоловік”, або ж: “Запеклі Перці” чи “Велике Цабе”. Нам згодні на кожне з цих тлумачень!
Щодо латинкового написання назви Joryj Kłoc, то тут зійшлося в один вузол багато різних чинників. Давньоісторичний полягає у тому, що в єдиному королівстві, яке існувало на теренах сучасної України – в королівстві Данила Галицького – усе діловедення держави велося УкрМовою, але під латинковою абеткою!
Суть ново-історичного чинника у тому, що пора вже Україні визначатися зі своїм світоглядним та цивілізаційним вибором! А тут безсумнівною зовнішньою ознакою є те, що світ “тайожнава сабза” – це світ кирилкового письма; а евро-атлантична цивілізація є таки латинковою!
Zreštoju, pisla priamogo vtorgnennia rašystśkogo мірЪа v Ukraïnu — pora b vže usim zrozumity, že nam potribna čitka ta naočna zovnišnia oznaka, jaka b myttievo nas vid niogo vidokremluvała: aby bilše nihto na Ukraïnciv ne kazav, ščo vony — z Раші!!
Takoju oznakoju je nasampered: Ukraïnśka mova + pidignana pid ïï potreby łatynkova abetka.
Do reči, koły Jurko zaproponuvav nam zrobyty perenazvu gurtu łatynkoju — to nihto osobłyvo navitj I ne dumav pro jakiś PR-hody!! Česno! Ałe popoïzdyvšy trohy Polščeju, Nimciamy — to jakoś počały pomičaty, ščo tak i napravdu krašče spryjmajetjsia nazva gurtu!
I koły na zabavi Folkowisko mynułogo roku v Polšči nam šanuvalnyky počały kazaty, ščo my duuuže dooobre pidgotuvałysia do vyhodu na ïhnij rynok — navitj u słovi KŁOC vykorystały “polśku” bukvu Ł— todi nas prosto nače osiajało, naskilky ce buło vdałe rišennia! Nu bo možna sobi tilky ujavyty, jak budutj u vsiomu sviti łamaty gołovu, koły pobačatj stare kyryłkove napysannia nazvy: Йорий Клоц — podumajutj, šo to za rižky taki my tam podomalovuvały?;))
До речі, ви сильно помітили, що останні рядки прочитали Українською латинкою?
Гурт був створений у 2008 р. Вже 7 років на сцені. Яким “Joryj Kłoc” був тоді у 2008, а яким він є у 2015 році? Чи відчуваєте, що щось фундаментально змінилось за ці роки?
Якщо казати про зміни, то ми тутка фундаментально змінилися тільки за останній рік – що вже казати за усі 7?!
Гурт починав як електронний проєкт, який використовував у своїх награннях наші давні співанки та мотиви. А зараз можна з чистим сумлінням сказати, що звучання Kłociv – це вже повноцінний rock. Пригадується, як на виступі в польському місті Tomaszów один хлопака почав вигукувати, же “To, kurva, heavy metal! Heavy metal, kurva!”
Ну, heavy metal, не heavy metal – але те, що ми так і загадували собі, аби рухатися саме в рок-звучання, то, судячи з таких ось відгуків, десь нам це вдається робити…
Щодо шоу-бізнесу, то ми вже занадто зрілі парубки, аби перестати бавитися в юнацький максималізм і відверто сказати самим собі та молодшим гудцям-початківцям: сьогодні жоден виконавець НЕ може існувати поза шоу-бізнесом!
Втім, шоу-бізнес – це лише знаряддя: сам по собі він не є чимось добрим чи злим. Ну, це як сокира: нею можна дрова нарубати та хату натопити, а можна ж когось і зарубати. Тому варто таки навчитися цим знаряддям користуватися саме задля Добра. У нашому розумінні: це рознести якомога ширше по цілому світу звучання наших древніх українських співанок, мелодій, гармоній!
Зараз світ постійно шукає нових звуків. Сам лише технологічний розвиток обладнання дає тут лише невеличкий відсоток новизни. Крім того, світ вже добряче попокористував народними співанками з Азії, Африки, з Індії, з Корінної Індіанської Америки, з архаїчних співочих Балкан. Ну а про кельтську тематику вже навіть не ввічливо, певно, поминатися. А ось наш Корінний Український Звук – поки що залишається невідомим Світові. Певно, саме тому у місцях, де Joryj Kłoc чують вперше – то всі глядачі так шаленіють! І питання тут не в тому, що ми такі кльові. Просто проти звуків Самої Природи – не попреш! А наша ватага є лише провідником, ретранслятором тих давніх українських співанок у теперішній світ. Можна сказати, наша роль тут – суто технічна проміжна ланка.
Якби була змога ще раз пройти цих 7 років творчого шляху гурту “Joryj Kłoc”, чи ви б щось змінили, зробили б по-іншому?
Нє-а!
Ваша музика – це звучання багатьох музичних інструментів, у т.ч. стародавніх, що у ваших руках звучать осучаснено. Як вдалося осучаснити їх звучання?
Е-е-е-е…. Та в нас наразі лише чотири гудила, які ми задіюємо на підмостках! Ну нехай ше кілька різних коробочок допоміжних, але вони на саму мелодію ну ніяк не впливають!
Щодо освіти, то професіоналом за освітою (ну і не тільки) у нас є тільки один учасник: Іван. Ну той, що троха більшу скрипку пиляє 😉 Зрештою, ми вже казали, що граємо най і засновані на древніх укро-співах пісні, однак Joryj Kłoc – то таки рок-ватага! А серед найзнаменитіших рокерів мало було освічених музикантів.
Як нам вдалося? Ну-у-у, по-перше, слухаємо старих дідів-бабів, записи їхніх давніх співів – надихаємося. По-друге, дослухаємося до порад зі сторони. Ну і, по-третє, просто не шукаємо легких шляхів, а намагаємося намацати най-найцікавіший з них! Ось, певно, і все…
Учасники гурту “Joryj Kłoc” доводять, що для рок-музики наявність великої кількості електрогітар і звичних супутніх інструментів зовсім не є обов’язковою умовою; головне – це енергетика. Що допомагає вам творити хорошу музику?
Сонце та Вода. Ось, власне і все… Хіба нє?
Як часто і куди гастролюєте?
Найчастіше гастролюємо на Площу Ринок та у Шевченківський Гай ві Львові 😉
А якщо серйозно, то наразі це різні дійства в Україні, Польщі… Німеччина вже додалася. Канаду будемо для себе 27 червня 2015 року на забаві “Золотий Клен” відкривати. Нарешті 😉
Частота різна. Скажімо, поки був Майдан, а потім почалася війна з рашистами, то які там гастролі кому в голові! По суті, від січня 2014 до квітня 2015 року з кожних 10 виступів — 7-8 були суто доброчинними: на допомогу Українським добровольцям на війні, на лікування і протезування важкопоранених, на підтримку вигнаних насильно Кримських Татар…
І хоча війна з рашизмом ще да-а-алека від завершення, на жаль, однак з весни цього року потроху, помалу крига почала креснути в нашій галузі видовищ та розваг. Тож потроху наш Колодій (календар) почав насичуватися концертами знову.
Що для вас є успіх? Чого б хотілося досягти?
Успіх – це коли ти постійно затребуваний, а цікавість до гурту не зникає зі зміною поколінь! Ну і, крім того, це тоді, коли про інших виконавців казатимуть, же “вони грають наче Joryj Kłoc”.
Чого б хотілося досягти? Ві-і-і-ічних Шенґенських віз! І не тільки Шенґенських, але й Канадських теж!
Щоб ось так було: сів собі на літак зі сріблястим крилом – і вже граєш, бавиш люд там, де тебе в ту мить найбільше захотіли почути. Коли вже вигадають ту телепортацію, трясця?? 😉
Чи маєте кумирів в українській музиці або в українському чи зарубіжному шоу-бізнесі?
О-о-о, ну тут ми зараз усі пересваримося, бо кожен захоче свої кумирів вигородити!
Тому зазначимо хіба те, що усі ми поважаємо таких Вепрів, як наш гурт KOMU VNYZ. З іншоземних певний вплив на наш світоглад зробила фолк-рок зграя IN EXTREMO. Що ті, що ті – свої рок-награння будують таки на глибинному фольковому підґрунті: перші –на українському, другі – на німецькому.
На цьому, певно, наші смакові спільні точки в гурті розбігаються…
Що для Вас сцена?
Насамперед, даруйте за простоту, – це ж наше робоче місце! Ну а далі, ясна річ, – місце, звідки ми даємо спонуку глядачеві, а він нам у відповідь – наснагу!
Однією з сторінок історії сучасної України є ЄВРОМАЙДАН…чи вплинула якось ця сторінка на творчий шлях гурту і на життєвий шлях/світогляд кожного з учасників гурту зокрема?
На світогляд – ніяк, бо він був задо-о-о-овго ще до Майдану у нас устійнений! І ми ще задовго до усіх цих подій знали, хто Україні друг, а хто – затятий лютий ворог! Тому Евромайдан особливо чогось нового у світогляді нам не відкрив.
До речі, у листопаді 2013 року ми представляли Україну – саме за тиждень до саміту у Вільнюсі. А коли повернулися звідти – то нас вже чекав розгорнутий, перший в Україні Евромайдан – уже якось підзабули, що це було саме у Львові спочатку, а не в Київі. Тож це був перший доброчинний виступ гурту, умовно кажучи, в добу Евромайдану. З того й почали…
Ну і так сталося, що ми готували пісню “Вогонь” (“Ой, На Горі Вогонь Горить”) первинно для “Кáзки Про Мельника”. Нас запросив надати пісню славнозвісний Сашко Лірник. Але через війну вийшло так, що коштувáння цієї стрічки – заморозилося, натомість співанку Joryj Kłoc присвятив усім Воїнам Української Землі.
Сьогодні українцями захоплюються і співчувають їм водночас: вони будують нову Україну із дивовижним завзяттям і натхненням, які постійно перемішуються з болем війни, стресами через економічну ситуацію і, як наслідок, з розгубленістю. Як ви особисто бачите Україну та українців у такий важкий час?
Певно, наша думка багатьом може не сподобатися, однак вона йде від того, що в силу
особливостей свого ремесла гудці багато подорожують, а тому мають кого/що з ким/чим порівняти.
Відтак можемо зробити сумний прогноз. Українці за свою історію робили чимало потужних пасіонарних вибухів. Це і козацькі рухи та Січі, це і національно-визвольні змагання початку ХХ століття, це і Повстанський опір у 1940-60 рр. Зрештою, це і той самий Майдан. Проте у кінцевому висліді, всі ці здвиги завершувалися поразкою, контрреволюцією або суттєвим відкоченням назад. Раніше казали, що це через те, що Українці так і не навчилися породжувати вожаків нації, лідерів, а тільки керівників середньої ланки.
У 21 сторіччі ця вада набула нових рис: ми так і не навчилися будувати Свідоме Громадянське Самоврядне Суспільство! Натомість й далі сподіваємося, же прийде хтось (царь, вождь, бог, чорт, президент чи голова колгоспу), все гарнесенько очолить і порядок наведе. Але забуваємо про те, що раніше для цього ми мали в стократ кращі передумови, але вожак чомусь так і не з’являвся… Тоді чого б це йому взятися тепер, коли передумов взагалі майже нема?
Відтак ми, українці, із завидною впертістю знову стаємо на ті самі ґраблі, сподіваючись досі побачити царя/вождя/бога/чорта/президента/голову колгоспу, який за собою стадо поведе… А брати самим на себе відповідальність – ну ніяк на думку не спада’ ?? А творити самоврядні громади – теж кеби не вистачає??
Війна з рашизмом, до речі, тут якраз зовсім не завада, як це намагаються нас переконати теперешні владці, а по суті – старі перемальовані совки, корупційонери чи просто пройдисвіти.
У цьому випадку війна мала би стати якраз по-о-о-отужною спонукою! Втім, вона і стала такою… десь для 5% населення України, не більше.
Ось звідси і тягнуть витоки постійні невдачі наших пасіонарних вибухів: для відчутних суспільних зрушень потрібно бодай 15% від усього населення дієвих відчайдухів!
Що б ви хотіли сказати сьогодні українцям, як тим, що живуть в Україні, так і українській діаспорі у світі?
Не створювати собі кумирів з українських політиканів тільки за те, що у них гарно напрасовані сорочки, правильно зав’язані краватки і вони файно гомонять англійською!
А тому, якщо бачите, же якийсь пустомеля на хвилі Майдан дорвавсь у владні щаблі – то не бійтеся його жорстко, нещадно критикувати, виводити на чисту воду і попереджати про те, що він помиляється у своїх діях чи намірах, якщо взагалі не займається шкідництвом Україні. Ну бо кого, кого, а вас точно не звинуватять, що ви – провокатори і рука Москви! 😉 Так, як у цьому дедалі більше звинувачують патріотів-націоналістів-фронтовиків в Україні протягом вже кількох останніх місяців…
І взагалі: в оцінці того чи іншого українського політика або діяча – просвітіть попередньо, чим він займався протягом останніх 15-20 років? І тоді відразу усім все стане ясно!
Щиро дякуємо за цікаве спілкування і запрошуємо на концерти гурту в Канаді (Торонто) найближчим часом!
Kommentare