Острів’янин, для УВ
Меморіал в пам’ять Забутої Армії в Ковічан Парку
Подорожуючи островом Ванкувер можна натрапити на цікаві “забуті” та незвичні місця. Один із них – меморіал Забутій Армії із Бірманської кампанії часів 2ї Світової Війни.
Встановлений він на березі мальовничої річки Ковічан серед парку (Cowichan River Provincial Park), неподалік пікнікових столів та місць для таборування, досить в глушині, десь за 20 км від найближчого населеного пункту (м. Данкан). Він є реплікою (зменшеною в 2 рази) меморіалу встановленого на британському військовому цвинтарі в Аракані (М’янма).
Саме тут біля западини Штольц (Stoltz pool), як кажуть дослідники, любив рибалити один із героїв легендарної 14ї армії Британської Імперії, Чарлз Гоуї (Charles Hoey), родом з Данкана. Він був удостоєний найвищої відзнаки Британської Імперії – Вікторійського Хреста, за подвиг і героїчну смерть в джунглях М’янми 1944.
Charles Hoey
У 1941-1942 рр. японська армія проривалась через сучасну М’янму до Індії на потенційне з’єднання з німецькими силами на Близькому Сході. Для відсічі було сформовано 14ту Армію Британської Імперії. Воювали у нелюдських умовах тропічних джунглів, борючись як з ворожими арміями так і з малярією, дизентерією, отруйними зміями і тд.
Бої відрізнялись надзвичайною жорстокістю. Про це згадував ветеран Бірманської кампанії Йосип Романів, пілот Королівських Військово-Повітряних Сил, який на своєму літаку С-47 Dakota здійснював постачання “забутої” 14 армії, так як доріг через джунглі не було (фрагмент С-47 зображений на меморіальній дошці у Ковічан парку). Йосип зокрема тренував гуркхських десантників (gurkhas) – непалійських солдат бритійської армії, які традиційно воювали довгими ножами “кукрі”, вночі виходили з ними на полювання на японських солдат і відрізали їм голови.
Joseph Romanov
Батьки Йосипа були з Кіцмані, сам він народився у Саскачевані, брав активну участь в українському національному житті в Канаді та допомозі інтернованим українським ветеранам 2ї світової, згодом удостоївся високого посту Бригадного Генерала канадійської армії. Він повернувся до М’янми у 1996 р. у складі канадської делегації щоб вшанувати пам’ять загиблих товаришів із збитогого літака, останки яких було знайдено через 45 років. Помер він у 2011 р. в Оттаві. Некролог можна прочитати тут.
Більше про участь українських солдат британської армії у 2й Світовій можна прочитати у статті в “Новому Шляху“.
Окремі загони спецпризначення 14ї Армії називали Чиндіти (Chindits) – за іменем міфічного звіра, що мешкав у Бірманських джунглях. На фото з Вікіпедії видно як солдати перетинають річку, багато з них без штанів – допікала дизнетерія і тропічна спека.
A Chindit column crossing a river in Burma (1943) – Wiki
Про цю сторінку 2ї світової мало відомо, хоч Бірманська кампанія коштувала імперії біля 40,000 життів, тому вояки14ї Армії прозвали себе “Забутою Армією”. Багато її ветеранів проживало на острові Ванкувер, за їх ініціативою був споруджений вищезгаданий меморіал біля Данкана.
コメント