Олександр Олефіренко (Лисичанськ)
Запорозька Січ. Сяє сонце. На порозі Черкаського куреня сидять двоє козаків, старий і козак – молодик.
«Дядьку Семене – раптом каже козак – молодик, а правда, що батько Богдан заховав свої скарби у Великий льох? Розкажіть, що то за скарби.»
Розповідь старого козака
«Правда, Омельку – відповів старий козак. Як став батько Богдан уже старий, то закликав сімох запорозьких характерників і вони зробили Великий льох, поклали в нього скарби і закляли його.»
«А які там скарби? І як вони закляли Великий льох?» – спитав Омелько
«Звісно які – срібло, золото, самоцвіти. А ще там є Велика перська перлина, за неї можна купити ціле царство. Її гетьману Богдану турецький султан подарував, хотів щоб батько Хмель в підданство до нього пішов. Та батько Хмель перлину взяв, дозволив турецьким купцям у нас торгувати, а в підданство до султана не пішов. Отак обамбурив бусурмена!»
«А які ще скарби були у батька Хмеля?» – питає Омелько
«Головний скарб батька Богдана – Меч Волі. Як ти думаєш, чому іншим гетьманам не вдалося Україні волю здобути, а батькові Богдану вдалося? Батько Богдан мав Меч Волі. Той хто заволодіє цим мечем здобуде волю Україні, а якщо ворог здобуде, то навіки поневолить Україну. Тому батько Богдан і сховав Меч волі у Великий льох, а сім запорозьких характерників закляли Великий льох.»
«А як же вони закляли Великий льох?» – допитується далі Омелько.
Великий льох гетьмана Богдана
«На дверях у Великий льох сім шпарин, в кожну треба вкласти ніж одного з цих семи характерників, а на лезі ножа закляття і тоді двері Великого льоху відкриються. А ще можна відкрити двері перснем гетьмана Богдана, на ньому також закляття.»
«А де знаходиться Великий льох?» – питає знов Омелько.
«Хтозна – знизує плечима старий козак. Одні кажуть у Суботові, інші в Чигиринському замку, треті на острові Скелястому ,десь у Військовій Скарбниці. І ці треті мабуть найближчі до правди. Бо Чигирин і Суботів і ляхи грабували і москалі, уже б знайшли .І хоч скарбів не допали б, бо Великий льох заклятий, та стало б всім відомо.»
«А що то за острів такий?» – допитується Омелько старого козака.
«Та є кажуть острів посеред Дніпра, а на ньому скеля, на тій скелі сім шпарин і в ній Великий льох. Сім шпарин ,то для характерницьких ножів, щоб зняти закляття.
Кажуть полковник Іван Нечай, як завів козацький лад в Білорусі і мав воювати з ляхами, то хотів послати за мечем Волі. Він же був зять гетьмана Богдана і знав де перстень його, а може і мав його.
Гетьман Богдан
Та кляті москалі змовилися з ляхами і подолали полковника Нечая раніше ніж він добув з Великого льоху Меч Волі. І перстень Богдана тепер втрачено. І відкрити Великий льох можна тепер тільки ножами семи запорозьких характерників.» – закінчив свою розповідь старий козак.
«А де ж вони, ті ножі?» – запитав з цікавістю Омелько.
«Тут, у Військовій Скарбниці» – відповів старий козак.
А потім позіхнувши сказав: «А ще кажуть ,є пророцтво, що прийде молодий чоловік з Гетьманщини на Січ. І поведе його сила невідома на Хортицю, де загинув князь Святослав. І знайде він меч Святослав, Меч Перемоги і розіб’є тим мечем двері Великого льоху і здобуде Меч Волі. І буде у нашого народу Меч Волі і Меч Перемоги. І буде народ наш вільний і непереможний. Та тільки коли це буде – невідомо» – з сумом сказав старий козак.
Comments