Олександр Олефіренко (Лисичанськ)
«Діду Будимире – звернувся до свого діда Яромир, а чому, гора за селом, зоветься горою Сонячної троянди? А ще, старий волхв казав, що раніше, села нашого роду лихо обходило. Як це так?»
Яромир
«Гора тому зоветься Горою Сонячної троянди – відповів дід Будимир Яромиру, бо на ній росла Сонячна троянда, а лиха ми не знали, бо з Сонячної троянди виходила Сонячна пані, Ярилова донька і рятувала нас, як тільки повінь, вона воду втихомирить, як засуха, зробить так, що в селах нашого роду засухи нема. І хліба у нас виростало стільки , що вистачало не тільки нам, а навіть з іншими родами ми ділилися. А як вороги, Сонячна пані розсипле сонячне зерно і з нього постане тисяча незборимих воїнів і оборонять нас. Та одного разу злий Чорнобог зачарував Сонячну троянду і вона засохла і більше нам не допомагає. Та волхви кажуть, що якщо, сьомого місяця року поливати троянду сім днів вранішньою росою і сім ночей вечірньою, троянда оживе.
Яромир був рішучий і після розповіді діда дочекався сьомого місяця року і пішов на Гору Сонячної троянди і знайшовши там засохлу троянду відразу зрозумів, що це – Сонячна троянда, тільки засохла. Троянда була суха, але від неї йшла якась особлива сила.
Яромир став тоді збирати росу і поливати троянду, але не міг ні разу назбирати стільки роси, щоб добре полити троянду. Яромир дуже зажурився і присів на землю.
« Чого ти сидиш такий зажурений?» – раптом пропищав хтось з трави. Яромир глянув і побачив мишку. Подумав: поділюсь своєю бідою хоч з мишкою, розказав мишці, що не може ніяк набрати достатньо роси, щоб полити троянду.
«Це тобі треба до Росяної царівни, Дажбогової дочки, вона тобі допоможе» – сказала мишка.
«А як же я до неї попаду?» – запитав здивовано Яромир мишку.
«В царстві Дажбога живе одна мишка, моя сестра. Ось тримай ці три зернятка, даси їх моїй сестрі, вона тобі допоможе. А з тобою піде мій син, він давно проситься до тітки в гості, він приведе тебе до Росяної царівни.»
Росяна царівна і Яромир
Яромир взяв три зернятка, подякував мишці і пішов за її сином. Син мишки привів його до якоїсь скелі, завів у велику розколину і вони миттю опинилися перед палацом Росяної царівни. Син мишки побіг до тітки і вона покликала Росяну царівну. Яромир пояснив, що хоче оживити Сонячну троянду і попросив , щоб Росяна царівна дала йому роси.
«Гаразд, я дам тобі роси» – сказала Росяна царівна, тільки постережи три ночі квіти в моєму саду. Якщо встережеш – дам тобі роси скільки забажаєш, а як ні – не дам і однієї росинки. »
Росяна царівна привела Яромира в квітник і залишила стерегти квіти.
Тут Яромир згадав про зернятка, що дала йому мишка і дістав одне зерно. З’явилась мишка, привіталась і запитала, що в нього сталось.
Яромир розповів про умову Росяної царівни і попрохав мишку допомогти спіймати злодія.
«Та ніякого злодія нема» – засміялась мишка. «Красти квіти прийде молодший брат Росяної царівни і ти хоч як би не кріпився, заснеш. Я тебе вкушу , ти проснешся і відразу бий кулаком. Влучиш чи не влучиш, брат царівни втече. »
Яромир
Яромир пішов в квітник і спочатку довго кріпився, але врешті решт заснув. Коли прийшов молодший брат Росяної царівни, мишка вкусила його, він прокинувся і ударив кулаком навмання. Коли протер очі, то побачив, що нікого не видно. Так Яромир від сторожував першу ніч і вранці чув, як Росяна царівна дорікала братові.
Коли Яромир прийшов в квітник Росяної царівни вдруге і достав друге зернятко, то знову з’явилась мишка і сказала , що цієї ночі прийде старший брат Росяної царівни.
І знову Яромир, як не кріпився, заснув. Але мишка вкусила його, він прокинувся і вдарив кулаком навмання. І знову нікого не побачив в квітнику. А вранці чув в палаці Росяної царівни, як та дорікала старшому брату, що «невже не міг перехитрити, ти ж старший».
Коли Яромир прийшов в квітник Росяної царівни втретє і дістав третє зернятко, то з’явилась мишка і сказала, що цієї ночі прийде сама Росяна царівна, мишка вкусить Яромира, той прокинеться, але хай не б’є, а схопить і поцілує.
Яромир знову, як не кріпився, але заснув. Та мишка вкусила його, він прокинувся, схопив навмання і поцілував. Але знову нікого не було в квітнику.
Росяна царівна
Вранці Яромир прийшов до палацу Росяної царівни, глянув на неї і та почервоніла і опустила очі. Раптом у зал зайшли двоє братів Росяної царівни і Яромир побачив, що в них у кожного синець під оком.
«Ти встеріг мій квітник і я дам тобі роси – заговорила Росяна царівна, але мусиш на мені одружитися. А брати мої одружаться на твоїх сестрах. »
«На яких сестрах?» – здивувався Яромир. «В мене немає сестер. »
«Поки ти був у мене, в тебе народились дві сестри» – сказала Росяна царівна. «Брати мої вічно молоді і як тільки сестри твої виростуть, вони візьмуть їх за жінок. »
«Гаразд, що до сестер , я згоден. Але мені треба спершу полити Сонячну троянду росою» – сказав Яромир.
«Що ж , повертайся на землю, поливай, але як тільки Сонячна троянда оживе, опинишся в моєму палаці. » – сказала Дажбогова дочка.
Яромир повернувся на землю, сім днів і сім ночей поливав Сонячну троянду вранішньою і вечірньою росою і Сонячна троянда ожила. Яромир відразу опинився в палаці Росяної царівни. Там вони зіграли весілля спочатку Яромира з Дажбоговою дочкою, а потім її братів з сестрами Яромира.
Сонячна троянда знову стала допомагати людям. Втихомирювала повені, захищала від засухи, а сонячні воїні від ворогів. Рід Яромира знову більше не знав лиха.
А сам Яромир з Росяною царівною, Дажбоговою дочкою і їх сестри і брати наплодили багато дітей, тому і народ наш називався Дажбоговими внуками.
Comments