Олександр Олефіренко (Лисичанськ)
Іван Богун
Заходить сонце. На подвір’ї сотенного містечка Вінницького полку сидить дідусь з онуком
«Дідусю – раптом каже хлопчик. А як полковник Богун став таким непереможним воїном і рубакою?»
«Це давня історія» – відповідає дідусь
«Розкажіть ,дідусю» – просить хлопчик
«Ну,гаразд,слухай – відповідає дідусь. Одного разу молодий Богун йшов по побоєвищу, після битви з татарами і побачив малу гадючку. Спершу достав шаблю і хотів зарубати, бо знав, що укус навіть малої гадюки смертельний. Але потім передумав,бо гадючка була слабка на вигляд і навіть не сичала. Він вклав шаблю в піхви і блискавично схопив гадючку і став роздивлятися. А вона раптом заговорила до нього людським голосом: «Дякую тобі,козаче,що пошкодував мене. Я – донька гадючого царя. Тепер підемо до мого батька і він тобі віддячить»
«Ну,що ж,ходімо» – промовив здивований Богун
Сів Богун на коня і поїхав з гадючою царівною до її батька. Ось приїхали вони до великої гори з печерою,Богун зайшов в печеру і відразу почув,як засичали тисячі гадюк,але царівна просичала щось і вони замовкли.
«Он там,палац мого батька» – показала вона
Іван Богун після бою
Богун пішов туди і там раптом з’явився палац. Він зайшов в палац і побачив гадючого царя. Мала гадючка обернулась молодою дівчиною ,царівною і підійшла до батька.
«Я все знаю – сказав гадючий цар. Спасибі,що пожалів мою доньку. Я знаю,ти воїн,а для воїна кращий подарунок,це зброя. Я дам тобі таку шаблю з якою ти будеш непереможним. В руків’я цієї шаблі вковані зуби гадючого мудреця і твоїм ворогам не перевершити тебе в хитрості»
«Що ж, справді добрий дарунок – відповів Богун. Дякую тобі»
З того часу Богун став непереможним у герцях. А який полководець був! Як він хитро вивів козацьке військо з пастки під Берестечком!Тоді гетьмана Богдана схопили в полон татари і ляхи оточили козаків. Богуна було обрано наказним гетьманом і він вивів усе військо з пастки через болото. Або коли ляхи зненацька напали і полковник Нечай загинув у Красному. А Богун так хитро вів оборону Вінниці,що ляхів чи не половина загинула доки підмога прийшла Богуну.
Недарма ляхи казали,що Богун чи не страшніший за Хмельницького.
І при цьому всьому полковник Богун не мав ніякого багатства,як інші полковники. Одягався просто і з маєтності мав один хутір,де і жив з родиною.» – закінчив дідусь.
Comments