David Marples, Andrea Graziosi and Peter Solomon, panel on Soviet history
15 жовтня 2013 — КІУС
Науковці з Канади, США, Італії, Франції й України взяли участь у конференції «Контекстуалізуючи Голодомор», яка відбулася в Торонті 27–28 вересня. Цей захід на відзначення вісімдесятої річниці голоду 1932–33 рр. в Україні був організований Науково-освітнім центром вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій. За всіма мірками це був великий успіх.
«Беручи до уваги, що лише з 1980-х рр. науковці Заходу почали активно досліджувати голод в Україні і радянські архіви стали відкриті, ми зосередилися на тому, що останні тридцять років дали для розуміння Голодомору, зокрема в таких ділянках, як українська історія, радянська історія, дослідження комунізму й сталінізму та геноциду», — сказав голова управи центру Франк Сисин.
Першу сесію розпочав Андреа Ґраціозі (Неапольський університет), який у маштабній і проникливій доповіді говорив про голод у контексті радянської історії; дискутантом виступив Дейвід Марплз (Альбертський університет). Пояснюючи, що складно було б перебільшувати вплив Голодомору на радянську історію, проф. Ґраціозі сказав: «Що означає для держави й режиму влаштувати геноцид (а у випадку СРСР, можливо й кілька), прихований у минулому, а для «системи» — а це була особлива соціяльна й економчна система — постати з геноцидної конфронтації з більшістю свого населення?» Д-р Марплз визнав переконливість точки зору доповідача, але закинув йому заширокий підхід та торкнувся кількох пунктів дискусії. Виступаючи через скайп, Франсуаза Том (Сорбонський університет, Париж) вказала на головну ролю Сталіна в організації Голодомору. На її думку, Сталін навмисно спровокував кризу колективізації, провівши паралель з подіями під час «великого стрибка» в Китаї. Дискутант Марк вон Гаґен (Арізонський університет) із застереженням поставився до такої всюдисущої влади і впливу Сталіна. Він сказав, що проведення сесії про голод у порівняльній перспективі була б корисною, та підняв питання колоніяльних стосунків в організації голоду. Норман Наймарк (Стенфордський університет) представив Голодомор як геноцид, посилаючись на працю і погляди Рафаєля Лемкіна, який ввів в обіг термін «геноцид». Він підняв низку ключових питань, що стосуються голоду: Голодомор як приклад студії про комуністичний і сталінський геноцид; Голодомор як приклад використання їжі як зброї; проблематичність «визначення геноциду винятково на основі етнічнх і національних ознак»; та важливе питання наміру, яке можна застосувати на підставі фактів, «навіть якщо пов’язаність керівної верхівки неможливо встановити». Дискутант Дуґлас Ірвін (Ратґерський університет) побачив іронію в тому, що, хоча концептуалізація ідеї геноциду Лемкіна випливала з його ознайомлення з національною політикою СРСР та голоду в Україні, дискурс Голодомору був великою мірою марґіналізований внаслідок зусиль Радянського Союзу «стерти» свої злочини перед формальним визнанням. Другий день конференції почався з виступу Ольги Андрієвської (Трентський університет), яка представила широкий огляд Голодомору в контексті української історії. Вона закликала дослідити свідчення людей, які постраждали від Голодомору, зокрема залучивши крайову й соціяльну історію. Вона також відзначила, до якої міри голод став поворотним моментом в українській історії, «кінцем суспільного ладу …, який проіснував, звичайно, з деякими змінами, із XVII ст». Дискутант Сергій Плохій погодився з д-ром Андрієвською, що Голодомор спричинив епохальну зміну в українській історії внаслідок знищення селянства як соціяльної групи. Станіслав Кульчицький (Національна академія наук України) розпочав останню сесію (про Голодомор і комунізм) з аналізи окремих досліджень про голод в Україні і питання геноциду та детальніше зупинився над тим, як голод у різних частинах СРСР став в Україні Голодомором. На закінчення він розглянув колективізацію і голод у світлі комуністичної теорії, ленінської практики та спроб Сталіна реалізувати комуністичну програму. У своїх коментарях дискусант Людмила Гриневич (Національна академія наук України) підняла питання колоніяльного статусу України в Радянському Союзі, вказуючи на ролю України в радянській економіці як житниці, та заявила, що дослідження на цю тему допоможуть зрозуміти цей важливий аспект голоду. Після сесійної частини Роман Сербин (Квебецький університет, Монреаль) виступив із доповіддю про голод як частину ширшого геноцидного наступу на український народ, цитуючи Лемкіна: «Такими були головні кроки систематичного нищення української нації, її поступового поглинання новою радянською нацією. Варто зазначити, що спроби цілковитого знищення українців, як-от німці чинили з євреями, не було. І тим не менше, якщо радянська програма досягне успіху, якщо інтеліґенцію, священиків і селян вдасться ліквідувати, Україна загине так само, наче було б убито усіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, що зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її об’єднавчі ідеї, які прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто зробили її нацією, а не просто населенням». Після виступу д-ра Сербина слово взяв президент Конґресу українців Канади Павло Ґрод, який розповів про відданість і активність доповідача у вивченні Голодомору в Канаді. Потім Франк Сисин від імени центру вручив д-ру Сербину нагороду — репродукцію пам’ятника, що стоїть біля входу до музею Голодомору в Києві — за заслуги в його діяльності. Потім він подякував усім, хто допомагав в організації конференції, насамперед виконавчому директору консорціюму Марті Базюк та співдиректору дослідницького компоненту Андрієві Макуху. Відрадно, що на конференції були присутні 18 аспірантів, докторантів і молодих науковців, які отримали стипендії центру, щоб узяти участь у її роботі. Вони представляли різні дисципліни й реґіони, як-от Каліфорнія, Нью-Орлін, Україна й Казахстан. Спонсорами конференції виступили Програма ім. Петра Яцика при Центрі европейських, російських та евразійських студій Торонтського університету, Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр та Інститут св. Володимира, а також Фонд катедр українознавства, Канадська фундація українських студій та Конґрес українців Канади. Науково-освітній центр з вивчення Голодомору заснований у січні 2013 р. завдяки внеску від Фундації ім. родини Темертеїв. Під час прийняття у п’ятницю ввечері Луїс і Костянтин Темертеї були відзначені за свою щедрість у підтримці студій про Голодомор. Подкаст першого дня конференції про Голодомор знаходиться тут: http://hosting.epresence.tv/MUNK/1/watch/418.aspx . Контактна адреса центру: hrec@ualberta.ca.
Comments