Валерій Шевчук (Ванкувер)
Цього разу парафіян Церкви Св. Петра і Павла, відомою тим, що першою в Канаді перейшла під Київський Патріархат, чекала приємна несподіванка. В минувшу суботу храмову святкову службу вів молодий священик з України отець Віталій Ігнатів.
Присутні, без перебільшення були приголомшені чудовим голосом батюшки. Півтори години служби пролетіли як одна мить. Прислужували пану отцю брати Микола та Володимир Загородні, і тому що всі троє є двометрові велетні – Храм вийшов як козацька служба.
Після окроплення святою водою всі були запрошені на традиційний український обід з варениками, чорницями, полуницями та запашною кавою.
Вже вечором, гуляючи вулицями Ванкуверу, я мав можливість поговорити з Віталієм Ігнатівим та його чарівною дружиною Наталією. Від спілкування з молодою парою залишилось дуже приємне враження. Жінки не переставали сміятись від дотепних жартів Віталія, а я був вражений силою віри молодого священика і тому з якою легкістю і любов”ю він говорить про Бога. Вночі я спав як дитина.
-Віталій, всім дуже сподобалась сьогоднішня служба, скажіть, як ви стали священником?
– Розказують, що я свої перші в житті кроки зробив назустріч іконі, яку тримала передімною моя бабця. Цього я, звісно, не пам”ятаю але добре пам”ятаю шкільні роки. Дарма що діти, але ми вже тоді розуміли безглуздість комуністичного виховання: нас щодня змушували співати “Лєнін всєгда живой”.
Великий вплив на мене мали моя бабуся і дід, люди релігійні і, як наслідок – глибоко порядні. Закінчив Волинську Духовну Семінарію. Служив по селах в Східній Україні, на Волині, потім повернувся в рідний Збараж. Останнім часом мав прихід у Тернополі. У квітні цього року мене запросили до Саскачевану, де щойно відкрився другий в Канаді прихід Київського Патріархату.
–Наша Українська Церква має тисячолітню історію і водночасі, зі здобуттям нашої незалежності, переживає другу молодість . Чи бачите ви УПЦ КП як прогресивну, відкриту для реформ церкву? Ви не могли не помітити, що церковні обряди тут і в Україні де-що відрізняються.
– Є певні постулати на яких тримається Українське Православ”я і вони незмінні. Але як-що ви маєте на увазі можливість парафіянам сидіти під час служби, або жінкам бути в церкві з непокритою головою, то це вибір самого віруючого. Нові храми в Україні зараз вже будуються з кріслами для сидіння, але також є місце для тих, хто бажає відстояти службу. Головне, щоб слово Боже було почуте і зрозуміле.
–Інколи наші опоненти з УПЦ МП однією з причин церковного роз”єднання називають особистості характеру Патріарха Філарета. Що ви можете сказати з цього приводу?
– Я особисто зустрічався з Патріархом. На мою думку кращого голови нашій церкві годі й сподіватись – це людина від Бога. В цей історичний момент ми маємо велике щастя бути керованими саме цією Людиною. Силу постаті Патрірха чудово розуміють недруги, від того і наговори.
Що-до причин роз”єднання православ”я в Україні, то це дуже довга розмова, і там більше політики ніж віри.
– Як УПЦ КП відноситься до гомосексуалізму?
– На інформаційному веб-сайті Київсьго Патріархату детально викладена позиція церкви з цього приводу.
-Які ваші подальші плани, чи побачимо і почуємо ми вас знов у Ванкувері?
– Завтра лечу назад до Саскачевану, а звідти додому в Україну. У нас з Наталією там залишилось двоє дітей, які зараз живуть з нашими батьками, ми їх не бачили вже три місяці і не можем дочекатись зустрічі. Тільки про це зараз і думаєм, а як складеться далі – то на все божа воля.
Нам дуже сподобалась ваша церковна громада, чудові чуйні люди. Особлива подяка вашому голові панові Анатолію Цяцьці та його дружині пані Олександрі. Ванкувер теж сподобався. Запрошуйте, будем раді знов зустрітись.
Comments