З кожним роком все більше і більше молодих українських людей розпочинають навчальний рік за межами України. За даними управління міжнародного співробітництва Міністерства Освіти України, щороку за кордон виїжджає близько 18-20 тисяч студентів. Найчастіше українські студенти обирають для навчання Британію, Канаду, Латвію, Литву, Польщу, США, Чехію. Ще кілька років тому Великобританія займала одне із перших місць, коли йшлося про навчання за кордоном. Лише одиниці молодих людей їхали на навчання до Канади, але їх кількість стрімко зростає з року в рік. Згідно звіту Citizenship and Immigration Canada, опублікованому в серпні 2013 року, кількість студентів з України за останні 10 років зросла в дванадцять разів. Чому все ж таки українська молодь надає перевагу західній освіті, зокрема Канадській? Як можна поступити в канадський вуз?
Розібратись у першому питанні ми попросили людину, яка мала можливість порівняти різні системи освіти, навчаючись та викладаючи у вишах України, Росії, США, Великобританії та Канади. Світлана Комінко, викладач Технологічного Інституту Британської Колумбії та координатор міжнародних програм школи бізнесу в силу своєї роботи часто спілкується із студентами, що приїздять з України та інших країн СНД на навчання до Канади. Саме студентський та викладацький досвід Світлани та її студентів дали нам відповідь на перше запитання: чому молодь надає перевагу західній освіті, зокрема канадській?
“На це є кілька причин. Перша – це доступ до вузькоспеціалізованих академічних програм, які допомагають здобути практичні навички у певній галузі та готують до ринку праці. Замість 4-5 років навчання в українському виші можна здобути другу освіту за рік часу на базі вищої освіти або за два роки на базі шкільного атестату. Наприклад, якщо людина обирає собі маркетинг, то це не просто маркетинг, а вже програма, яка готує маркетологів в галузі туризму чи фінансової індустрії. Поки що в системі вищої освіти в Україні навчальні плани дисить громіздкі, там є багато курсів, які просто роблять людину більш освіченою, не заличаючи місця для практичної підготовки до роботи за фахом. Це в свою чергу відбиває бажання вчитися. Тому другою причиною – є слабка мотивація, породжена безперспективністю отриманого диплому. Навіщо вчитися, якщо це і так не домопоже знайти роботу. Ось вам і третя причина – це зміст української освіти.
Пригадую одного студента, що приїхав на навчання до Ванкуверського BCIT після трьох років навчання в українському університеті. Буквально з перших днів довелось всі вечори та вихідні проводити в бібліотеці та працювати в команді з одногрупниками над реальними проектами та вирішувати реальні професійні проблеми. Навчання, що має практичну спрямованість одразу привертає увагу і мотивує на успіх. Плюс всі навколо тебе вчаться, і якщо ти лінуєшся і недобросовісно ставишся до своїх завдань в команді, тобі обов’язково зроблять зауваження. Якщо ти не прислухаєшся, то твоя репутація в очах одногрупників та викладачів аж ніяк не грає на твою користь. Тобто абсолютно змінюється сприйняття і відношення до навчального процесу. І якщо в Україні круто не вчитися і пропускати пари, то тут круто вчитися, бо інвестиція часу, енергії, та коштів в навчання гарантує працевлаштування,”ділиться своїм викладацьким досвідом Світлана Комінко.
“Для прикладу, на дипломній програмі з бухгалтерського обліку, на якій я навчався в Школі Бізнесу BCIT, студенти зазвичай були сильно мотивовані, розповідає Віктор Васильків, випускник BCIT. По-перше, вони обрали фах, який їм до душі. Більшість моїх одногрупників після закінчення школи вже десь працювали або навчалися і вже більш свідомо підійшли до вибоу своєї майбутньої професії. Середній вік студента першого курсу в школі бізнесу 23 роки, а це звичайно різні речі, коли ти приходиш до вишу відразу після школи у 17 чи тоді, коли в тебе вже є за плечима якийсь життєвий досвід.
По-друге, в Канаді – навчання не дешеве, особливо для міжнародних студентів, які платять майже в три рази більше за канадців. Навчання забирає багато часу і тому немудро його марнувати і вимоги ставляться високі, як до себе самого, так і до викладача, бо хто платить, той замовляє музику і викладачі знають, що якщо вони не добросовісно будуть відноситися до своїх обов’язків, то студенти мають повне право змінити відношення до роботи.
Найбільше, що мені сподобалось – це те, що всі мої викладачі почали викладати після 10-15 років професійного досвіду у своїй галузі. Саме тому заняття проходили цікаво і навіть дуже теоретичні речі були підкріплені прикладами з практики. Це дало можливість швидко набути практичних навичок та допомогло швидко знайти роботу по спеціальності. В моєму випадку, я почав працювати бухгалтером ще за шість місяців до закінчення своєї програми в інституті.”
Ось і ще один фактор плюс, що підтверджує статистику Інституту міжнародної освіти і дає відповідь на питання, чому 50 відсотків українських студентів обирають країни, де є можливість залишитися принаймні на 1-2 роки для роботи після закінчення навчання. Канада в цьому плані лідер на світовому ринку освіти, бо створює всі можливості для тих молодих людей, що інвестують в своє майбутнє, навчаючись в канадських вишах. І це дуже мудра державна політика, адже до Канади приїздять талановиті молоді люди. То ж немає сенсу їх втрачати. Саме тому їм надається право попробувати себе реалізувати на канадському ринку праці і ті, хто хочуть залишитись тут назавжди, мають таку можливість, завдяки отриманій освіті.
Як можна вступити до канадського вишу? Щоб знайти відповідь на це запитання, ми звернулися у міжнародний відділ Centennial College, один із провідних державних вищих навчальних закладів міста Торонто, де сьогодні навчається 74 студенти з України. Працівник міжнародного відділу Світлана Балаба люб’язно погодилася дати відповідь на наші запитання щодо вступу та подачі документів.
“Поступити в наш навчальний заклад можна на базі атестату про середню освіту. На більшість наших програм документи можна подати, будучи в останньому класі середньої школи. Виключенням є наші бакалаврські програми та після-дипломні програми, які розраховані на абітурієнтів з закінченою вищою освітою. Для цього потрібно заповнити заявку на вступ і довести знання англійської мови,подавши копію сертифікату академічний IELTS або TOEFL, нотаріально завірений переклад на англійську мову атестату для вступу на дипломні чи бакалаврські програми або нотаріально завірений переклад диплому про вищу освіту, якщо абітурієнт подається на після-дипломні програми (post-degree/graduate programs)”
Все виглядає дуже просто, але ж не всі мають достатні знання з англійської мови і вивчити її на належному рівні, щоб відразу в Україні здати академічний IELTS або TOEFL досить складно без практики перебування в мовному середовищі. І що тоді? Як показує досвід наших студентів, головне не складати руки і впевнено йти жо своєї мети. Можна приїхати і підтягнути мову до належного рівня в мовному середовищі, поступивши на інтенсивні мовні курси в приватних мовних школах або ж поступити спочатку на підготовчі мовні курси при навчальному закладі, де ви плануєте продовжити своє навчання.
Під час підготовки матеріалу про освіту в Канаді, нам пощастило познайомитися з талановитою українською молоддю. Кожен з них розповів свою історію вступу до канадського вишу, кожен добивався своєї мети по-своєму, але всіх їх об’єднують дуже важливі риси характеру: детермінованість, відповідальтність, працьовитість, цілеспрямованість. То ж побажаймо їм успіхів у навчанні та роботі!
Дякуємо громадській організаціїї O.W.L. Open World Learning за допомогу в підготовці даного матеріалу і за допомогу потрапити на навчання та вірно вибрати програму всім, хто до того прагне.
***
Антон Бабич, студент
Антон Бабич Міжнародний студент післядипломної програми Post-Degree in Marketing Management for Financial Services George Brown College, Toronto
Мене звати Антон Бабич і в даний час я вчуся в коледжі Джорджа Брауна (George Brown College), що знаходиться в Торонто, Онтаріо. Моє рішення приїхати в Канаду почалося з програми обміну, завдяки якій я мав нагоду відчути смак канадської освіти, але лише на один семестр. Повернувшись в Україну я отримав ступінь бакалавра по менеджменту в Тернопільському Національному Економічному Університеті (ТНЕУ). Мені дуже сподобався практичний стиль канадських інститутів і те, що тут можна здобути багато корисних навичок. Крім того, я буквально закохався в надзвичайно красиву природу Канади і прекрасні міста.
Після закінчення університету в Україні я вступив в GB коледж і навчаюся на програмі Marketing Management – Financial Services. Дана програма включає в себе семестр практики, отже мені буде надана можливість працювати разом з досвідченою командою по маркетингу та отримати такий важливий практичний досвід!
***
Юлія Волошин, студентка
Юлія Волошин Міжнародна студенка дипломної програми Associate Degree in Science Douglas College, Vancouver
Минулого року я була майже типовою випускницею, але із особливою мрією – поступити в канадський ВНЗ. Як виявилось, міцної віри, оптимістичного настрою, щоденної праці та підтримки інших людей було більш ніж достатньо, щоб стати вже не українським, а канадськм абітурієнтом. Буквально за тиждень до Свята Першого Звоника, я прилетіла в неймовірне місто Британської Колумбії – Ванкувер, місто, де вирує життя, а його енергійні мешканці українського походження не дали мені відпочити, а завертіли моє життя виром подій та зустрічей.
***
Віктор Васильків
Віктор Васильків Випускник Технологічного Інституту Британської Колумбії Professional Accounting Program, class 2013 Corporate Accountant at Allstar Holdings CGA Student
Практичні знання та навички, які я отримав протягом двох років навчання в BCIT не тільки підготували мене до ринку праці, а допомогли мені почати працювати за спеціальністю ще за 6 місяців до закінчення програми. Вчитись було надзвичайно складно, але я вірю в те, що все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Головне – це вірити в себе і впевнено йти до поставленої мети.
***
Тетяна Чехович
Тетяна Чехович Студентка програми обміну в BCIT та випускниця магістратури Simon Fraser University Graduate Program in Public Policy, class 2013
Як сьогодні пам’ятаю свої перші дні в BCIT і ті моменти коли зрозуміла, що інтернет був лише одним із ресурсів написання реферату, що бібліотека насправді найкраще місце для виконання домашньої роботи, що вивчене потрібно застосовувати…. іншими словами, я зрозуміла, цінність навчання.
Я навчалася в Технічному Інституті Британської Колумбії (BCIT) як студент по обміну восени 2008 року. Лукавити не буду, не легко було навчитися вчитися. Навіть, на мою думку, сильною базою знань здобутою за три роки у Тернопільськму Економічному Універчитеті (ТНЕУ), я не покидала бібліотеки та кабінетів викладачів, щоденно «мордуючи» їх масою питань. Завжди пам’ятатиму з яким розумінням та повагою вони відносились до мене! І ось ті чотири місяці наполегливої роботи дозволили мені не тільки з легкістю наздогнати пропущене в ТНЕУ, але і успішно отримати звання Магістра як і у ТНЕУ так і у Ванкуверському Університеті імені Саймона Фрейзера (Simon Fraser University). Більш того, отриманий досвід я ефективно використала у роботі зі студентами протягом усіх років навчання. Зі вступом до SFU отримала роботу асистента професора. Це був незабутній та цінний досвід роботи як зі студентами так і з викладацьким колективом, та спосіб бути фінансово незалежним студентом.
І ось уже минув рік моєї уже не студентської кар’єрної стежини. І я не планую зупинятись. А все це завдяки здобутому доcвіду в канадських навчальних закладах, важкій праці вчителів, влаcним старанням, вірі в себе та величезній підтримці наставників, які не дозволили мені здатися. А почалося все з бажання попробувати себе у чомусь новому. Не вагайтесь і Ви.
Commentaires