Monday , 29 November 2021

Home » Culture » Друга Польсько-Українська війна (1942 – 1947)

Друга Польсько-Українська війна (1942 – 1947)

Second Polish Ukrainian War (1942 - 1947)

Print Friendly, PDF & Email

Богдан Головацький (Торонто, комітет “Волинь-1943”)

Під такою назвою у видавництві Києво-Могилянської Академії, цього року, вийшла у другому доповненому виданні книга Володимира В’ятровича, що визвала надзвичайну жваву дискусію та чималий відгук як в Україні так і за кордоном.

Володимир В’ятрович відомий як історик, публіцист, громадський діяч, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху (Львів)  та екс-директор Архіву Служби Безпеки України.

В роботі над книгою, автором, вперше використано документи з раніше не доступних  архівів КГБ. І якраз ці документи, без сумніву, проливають певне висвітлення на сумнозвісні Волинські події-та події на всіх західньо-українських землях   у1942-1947 р.р. На теперішній час, книга Вол. В’ятровича є найкращою, бо  в певній мірі спростовує та науково захищає українців від неоправданих та часом цинічно- ворожих нападок польсько-шовіністичних угруповань та окремих затятих кресовяків проти УПА, ОУН та всіх нас українців як в Україні так і в діаспорі.

В 2013 році, літом, припадає 70-ліття волинських подій. В Польщі готуються до відзначень тих роковин аж занадто предвзято і притензійно з широким розмахом на найвищому урядовому рівні. Отже, нам готують низку певних односторонніх оскаржень, аж мало не до того, що ми українці спричинилися до геноциду супроти поляків з астрономічними перебільшеннями дійсних жертв. До цього часу в Польщі вже видано десятки псевдонаукових, документально необгрунтованих люксусових видань книжок, фільмів, есеїв та масу статей на цю тему, де виставляють нас, українців, світові як вбивць, різунів, сокирників і т.п.

Отже, про польсько-українське потепління, двосторонне прощення, чи “День Примирення”, з їхнього боку вже неможе бути й  мови, хоч так багато вже було зроблено добрих справ  в цьому напрямку ще за попередніх президентів обох країн. Без сумніву, тут має великий вплив ще також і третя сторона, що вчасно  підливає олії в огонь,  щоб не допустити  цього примирення та діє по принципу “Розділяй і Пануй”. На превеликий жаль, теперішній проросійський уряд Януковича, не тільки, що неспроможний адекватно дати належну відсіч всім тим звинуваченням, але й зробить все, щоб якнайгірше очорнити перед всім світом українців, особливо УПА та ОУН.

Так, Волинські події 1943 – страшна і трагічна сторінка польсько-українсь- ких відносин, ми признаємо це, але без найменшого сумніву, тут немає і неможе бути односторонніх обвинувачень. І тому, що теперішній уряд України не здатний на ефективний міжнародний захист і оборону української історичної правди, тож мусимо самі подбати про те, щоб нашим дітям, внукам і правнукам в майбутньому, не було соромно за нашу сьогоднішню слабкість, та доказати світові і полякам теж, що ми, українці, боролися і оборонялися на своїй землі. Ми не були зайдами-окупантами, як вони. Тому, треба чітко ставити питання: “Що робили поляки на наших споконвічних прадідівських землях? Чи, ми били їх у Варшаві, Гданську, Кракові, чи ще десь у Польщі? І чому, їх били на Волині? Чому, внаслідок наступальних дій Червоної армії, в Західній Україні, так сильно активізувалися в цей час  протиукраїнські акції з боку правого польського підпілля і польського населення? Чому, це підпілля пішло на співпрацю з радянською владою?

Відповідь тут очевидна. Мали намір використати цю владу у боротьбі проти УПА, проти українців, сподіваючися, що через цю співпрацю з совєтами, Галичина увійде в склад оновленої Польщі. І чи не через те, колишні польські підпільники, так масово вступали в ряди новоствореної міліції і винищувальних батальонів, та розгорнули знову ж  таки нечуваний до тепер терор супроти мирного українського населення. На щястя, їхні сподівання відносно совєтів не збулися, і слава Богу.

Українці боролися не за загарбання чужих земель, а за своє національне і духовне збереження, та накінець за наше національне звільнення з польського вікового ярма і нашу суверенність. Вина наша в тому, що ми, українці, з нашою українською землею, стали їм на перешкоді побудови Польщі “від можа і до можа” (від моря і до моря). Отже, ця стаття є писана з приводу надходячих відзначень в 2013 році,  70- ліття тих трагічних подій, тому повідомляємо широку українську громадкість про те, що на базі складових організацій: Крайової Управи Ліги Українців Канади, Крайової Управи Ліги Українок Канади,  ЛУК- відділЕтобіко-Місісага, ЛУК- відділ Торонто, УНО-Захід, Об’єднання Лемків  Канади, Об’єднання Українців” Закерзоння”, СУМ- Етобіко, Товариство Колишніх Вояків УПА і др.

Створено ініціативний комітет “Волинь-1943”, що ставить своїм завданням уможливити якнайскоріший переклад та видання другої доповненої книги на польській мові Володимира В’ятровича, “Друга польсько-українська війна 1942-1947”. На теперішній час, ця книга є найкращою, науково обгрунтованою  на базі архівних  матеріалів,  відповіддю полякам  в обороні справедливості та спростуванні  роздутих, документально не підтверджених даних про ті події, що мали місце в Західній Україні, та зокрема на Волині.

Комітет “Волинь-1943” звертається до всіх Вас, свідомих українців діаспори, всіх громадських установ та окремих громадян, кому дорога правда, справедливість та наша українська справа, про Вашу посильну матеріальну поміч в справі своєчасного видання даної книги.

Також, комітет планує провести якнаймасовішу презентацію та розповсюдження її у Польщі, бо ця книга стане приводом для широкої дискусії у польських наукових  та елітних кругах .Теж,  маємо в  дальших планах створити версію цієїж книги в англійській мові та запустити її в мережу інтернету.

До цього повідомляємо, що над перекладом на польську мову, за згодою автора Вол. В’ятровича, вже працює відомий наш історик, режисер і продюсер фільму “Вогонь і зброя” Мирослав Іваник, бувший викладач Варшавського Університету.

З Вашою допомогою,  захистимо наше добре ім’я  для  майбутніх поколінь.

Чеки просимо пересилати на відкрите конто в КС “Будучність”  Volyn 1943,  № 65454 або на адресу  Дому ім. Тараса Шевченка  482 Horner Ave., Toronto On. M8W 2B7

Від імені комітету “Волинь-1943” заздалегідь щиро всім вдячні.

За додатковими інформаціями звертатися до голови Громадського Комітету “ВОЛИНЬ-1943” п. Миколи  Заверухи тел. ( 416) 249-3627

Друга Польсько-Українська війна (1942 – 1947) Reviewed by on . Богдан Головацький (Торонто, комітет “Волинь-1943”) Під такою назвою у видавництві Києво-Могилянської Академії, цього року, вийшла у другому доповненому виданні Богдан Головацький (Торонто, комітет “Волинь-1943”) Під такою назвою у видавництві Києво-Могилянської Академії, цього року, вийшла у другому доповненому виданні Rating: 0
tsf357-80-longwildcatsouvenirs.com
scroll to top
UA-104440912-1